Нещодавно Річард Столмен опублікував на сайті Free Software Foundation статтю про те, що Mono – відкрита реалізація CLI (.NET) для Linux та інших систем – становить загрозу для Linux та спільноти ВПЗ вцілому. Аргументував він таку позицію тим, що в планах Microsoft – організувати судову травлю всіх реалізацій CLI/C# з допомогою софтверних патентів. І це при тому, що самі CLI та C# є відкритими стандартами Ecma та ISO.
Після публікації вищезгаданої статті, на численних форумах та блоґах (в тому числі українських) почалося обговорення питання “Mono: бути чи не бути?”, і, на превеликий жаль, значна кількість людей висловилась в підтримку Бородатого. Причому аргументація була абсолютно сміховинна: починаючи з “А-а-а! Microsoft зохаває всіх” і закінчуючи “Нафіг мені Mono? Воно потрібно тільки для Томбоя”. Щодо моєї власної думки, то я всіма руками підтримую цей проект, в першу чергу тому, що Mono надає ряд нових можливостей для розробників та користувачів Linux. Для прикладу, Moonlight – вільна реалізація Silverlight – дозволяє без проблем користуватись сайтами та додатками, які використовують Silverlight, що є великим плюсом в просуванні Linux, як десктопної операційної системи. Найбільш популярні Mono-застосунки – Banshee, Tomboy, GNOME Do, F-Spot – вражають своєю функціональністю та інтерфейсом. Не дивно, що Марк Шаттлворт висловлюється в підтримку Mono та не збирається виключати його з стандартної поставки Ubuntu.
Що вражає, так це твердолобість ярих апологетів вільного ПЗ, їх релігійно-сектантська схильність до заперечення всього прортієтарного та намагання вести “священну війну” проти Microsoft. Коли якась компанія-розробник відкритого ПЗ починає співпрацювати з Microsoft, це розцінюється, як зрада “інтересів партії”, а висловлювання окремого індивіда, яке суперечить з думкою “бородатих отців”, стає єрессю. Можливо, я занадто емоційно описав ситуацію, але саме такою вона видається мені. Яскравий приклад – маразматичний блоґ Boycott Novell, який не містить нічого, окрім критики Novell, Microsoft та проекту Mono. І все це при тому, що рідко хто висловлюється, наприклад, проти Adobe: Flash і Gnash всі ставлять без проблем, а от Moonlight розцінюють, як реальну загрозу спільноті FOSS.
Керівник команди розробки Mono Міґель де Іказа, як на мене, є яскравим прикладом лінуксоїда з правильним баченням технологій та IT-індустрії в цілому. Аналогічно можу сказати і про Шаттлворта. Якщо такі люди будуть керувати розробкою, можна не турбуватись про десктопне майбутнє Linux; якщо ж за справу братимуться “столмени”, матимемо не що інше, як операційну систему Emacs 
.
Лінки по темі:
Блоґ Міґеля де Ікази
Twitter Міґеля де Ікази
Microsoft Community Promise стосовно CLI, C# та інших суміжних технологій
Ну Річард Столлмен людина особлива. І за свій неабиякий протест заслуговує на повагу. А якщо людину поважають – то до неї прислухаються. І я якраз задумався – нафіга мені моно. В мене зараз від моно тільки banshee і monodevelop. Від банші можна спокійно відмовитися в користь rhytmbox, а від monodevelop я і так давно відмовився, тому що є ще багато інших чудових мов програмування (наприклад Python).
\Banshee, Tomboy, GNOME Do, F-Spot – вражають своєю функціональністю та інтерфейсом.\ – можливо, але кому вони вбіса потрібні? Можливо Вам, проте не мені, чи багатьом іншим користувачам лінукса. На рахунок Sliverlight – я не думаю що той сайт, який зацікавить мене своїм контентом буде використовувати цю технологію.
І це не лінуксоїди твердолобі. Якщо нам вбісу не потрібен моно то чому ми маємо його використовувати. Ви (чи можна на \ти\? ) видаєтеся мені більш твердолобим.
@linuxman, по-перше, я не казав, що “лінуксоїди – твердолобі”, а говорив про “твердолобість” окремої частини, яка характеризується релігійним підходом до технологій. Одна справа казати, що вам особисто Моно не потрібен, а друге – говорити, що Моно не потрібен в принципі, бо там є технології Microsoft
Mono є непотрібним не тільки тому що там є технології майкрософта. Він є непотрібен ще по багатьом причинам. Навіщо створювати ще один фреймворк. Треба байткод – у нас є перевірена часом Java. Треба просту мову – є Python. Ну і на рахунок технологій майрософту – ви дійсно так не вірите, що MS може запросто прибити патентами mono?
@linuxman, в одному з випусків подкасту Podcast9 ведучі досить гарно прокоментували аналогічне питання: “Для чого дві схожі технології – .NET і Java?”. По-перше, вони схожі лише, якщо дивитись поверхово, по-друге, чим більше технологій, тим більше можлисвостей. І ще: Java і десктоп – речі, які не дуже дружать.
>ви дійсно так не вірите, що MS може запросто прибити патентами mono?
Дуже сумніваюсь
Не бачу причин чому б Java не зайняти нішу Mono. Хіба що Ява не така модна, а отже на неї лине менше програмістів ніж на C#.
На рахунок MS та патентів – покищо їм немає сенсу прикривати tomcat i f-spot, але якщо якийсь з’явиться НА РИНКУ серйозний софт, який буде використовувати mono то все може змінитися
Наскільки я розумію, весь цей спір розпочався саме тому, що в деякіх дістрібутивах за замовчуванням є вже багато програм, написаних з використанням Моно. З одного боку, я за використання всіх надбань, в тому числі і створених Майкрософтом. А з іншого, якщо вільне ПЗ дійсно порушує в чомусь патенти, то в один момент всі популярні дистрибутиви, що використовують за замовчуванням Моно, опиняться в вельми неприємній ситуації. І не так вже просто буде переписати тисячі рядків програмного коду, з метою усунення патентних конфіктів.
Що до чиістоти ОС та ПЗ, я особисто в першу чергу розглядаю систему як робочий інструмент, а вже потім як об’єкт для поклоніння. Тому я за патентно чистий та якісний софт, але й вікористання пропрієтарного ПЗ я не вважаю проблемою, якщо це необхідно.
Що до конфлікту Java vs Mono, то особисто я за першу, хоча не можу бути повністю впевнений в її майбутньому, якщо подивитись на перепетії з Sun, Oracle та патентно захищеним G1. Чому Java? По-перше, я бильше трьох років з нею працюю, і при спробі познайомитись з дитям Майкрософт я побачив клон Java, орієнтований на розробку всього для десктопу, з купою візуальної херні (вибачте за грубість). Причому ця фігня працювала в плані швидкодії гірше за кросплатформенну “тромознуту яву” на рідній платформі. Можливо для любителів продуктів МС та Борланд, це круто, звично, однак я люблю максимум контролю.
Mono – це для тих, хто задовольняється недоїдками зі столу Microsoft, бо він ніколи не наздожене дотНет, тим більше маючи якісь претензії на багатоплатфорність. Я звісно не маю нічого проти – хай існує, але я би вибрав Java.
Так, і я не кажу про мову програмування Java, яка хоч і досконаліша за C++, але вже віджила свій час. Мова йде про JVM, що як на мене є найкращою платформою для таких передових мов програмування як Scala.
Хтось іще писав, що Java не така популярна як C#. Так от, вчіть матчастину, Java – уже не один рік найпопулярніша мова програмування світу. На заході її вчать як вступ до C/C++, в нас же ситуація дещо інша, що пояснюється величезним відставанням нашого IT.
Даремно вони так. Тарі речі як Mono уможливлюють перехід Windows->Linux
> Mono – це для тих, хто задовольняється недоїдками зі столу Microsoft, бо він ніколи не наздожене дотНет
Ні мій погляд, Mono буде займати ті ніші, які не доступні для .NET, використовуючи власні бібліотеки та технології. Майбутнє Mono – в розробці для десктопу Linux (GNOME), MacOS X, iPhone, а не в тому, щоб наздоганяти .NET.
Якщо Mono буде ставити собі за мету наздогнати .NET, то чомусь мені здається цей проект зайде в нікуди. *nix і Windows – різні світогляди. Це головне. Спроба створити відкритий Windows з усіма її технологіями та іншою атрибутикою може згубити цю систему. Розумним буде підхід, коли з .NET буде братись те, що не суперечить філософії Unix-світу, доповнюватись найкращими доробками з дитини Майкрософта та власними розробками, ідеями. Тоді й загрози патентної не буде і зможемо отримати якісний продукт, який не буде ставити на меті перенесення написаних в рамках ідеології Windows програм в *nix.
Що до Scala, то в мене ця мова не викликала захоплення. Якесь воно ще сире з одного боку (читаєш документацію чи туторіал, берещ шматок коду, а при спробі компілювати отримуєш купу помилок – виявляється, що від версії до версії може змінитись дуже багато речей, які використовуються на кожному кроці), а з іншого недостатньо новітнє. Я би не сказав, що ця “новітня мова” є настільки кращою та елегантнішою за Java, а тим паче за Python, Ruby і т.д. Чи то може я чогось не зміг побачити в Scala.
Із Python і тим більше Ruby стикався мало, тому можу назвати тільки одну перевагу: Scala – мова програмування зі статичною типізацією.
Щодо порівняння із Java мушу сказати, що IMHO Scala набагато складніша для вивчення, тому неможливо просто сісти і почати кодити. І, до речі, хіба це не та мова, яка увібрала більшість нарікань джаваненависників: замикання, що невідомо чи з’являться у Java 7, полегшені struct-подібні класи, що реалізуються як масив, перевантаження операторів і т.д.
Особисто для мене дуже цікавою є ідея Scala actors мультитредінгу. Ті, хто прочитали (і зрозуміли) “Java Concurrency in Practice” та не раз застосовували описані там концепти мабуть погодяться зі мною. Не потрібно навіть турбуватися про створення тредів – бібліотека Скали сама подбає про створення thread pool достатнього розміру.
Наостанок скажу, що Scala, як і більшість функціональщини більше академічне чудо, тобто застосовується в продакшені дуже рідко, хоча її популярність з часом росте. Тепер скажу чесно – я Скалу не осилив… і не збираюся найближчим часом. Все, що мені потрібно я сяк-так роблю у Джаві, попутно вигадуючи немало велосипедів та створюючи купу синтаксичних оверхедів, вірячи, що технічний прогрес все-таки настане…
2fireon
вау! прочитав, перечитав. найперше — дякую за посилання =)
згоден з тобою: річард столман твердолобий, фанатичний, часом смішний. проте…
він потрібен. це комета, яскрава, некерована і часом непередбачувана — яка вказує шлях =) його ідеал — свобода. не гроші чи влада, не зростання вартості акцій, і (тому) навіть не “linux на кожній стільниці”, а просто свобода для тебе і для мене. за це я прощаю йому все =)
втім, я не сповідую фанатизму, і в мене немає кумирів чи тим більше святих: до всього тре ставитися з певною долею розважливого скепсису. особливо до того, що каже столман =)
зізнаюся, що я таки сприйняв закид про твердолобість на свою адресу =) але інтернет, мабуть, з часом таки вчить спокійніше реагувати на подібні речі =/ тому нікого ні в чім не звинувачуючи, я просто проаргументував, чому він зайвий в дистрибутиві mint linux (яким користуюся), і показав, як його видалити.
а вже чи погоджуватися? і чи видаляти? то справа кожного. ось це і є свобода вибору.
щодо mono як проекту — особисто я не маю жодних заперечень: має право на життя, хоча б вже тому, що якась спільнота програмістів отримує банальне задоволення від роботи над цим проектом. молодці!
але… ти забув про малесенький момент: ліцензійна чистота. сьогодні “незрозумілі” з точки зору патентного статусу реалізації .net та silverlirlight включають в дистрибутиви — а завтра “випливає” нова версія позову а ля fat32? кому це потрібно? кому це вигідно? особисто мені було б прикро, якби той же шатлворт з його убунтою змушений був через рік відповідати в суді через це =) але з іншого боку, якщо він доконаний, що в цім сенсі все буде гаразд — нехай включає. я завжди можу видалити =)
[...] чому він зайвий [...]
мова, звісно, про mono =)
навздогін. чи хтось із коментаторів — а надто автор “твердолобих лінуксоїдів” — потрудився прочитати оригінальний допис річарда столмана на fsf.org? зважене, стримане звернення, не містить якихось жахливих прокльонів на адресу відступників, але вказує на реальні небезпеки, пов’язані з ліцензійною чистотою. перегляньте.
Читав доволі давно. І як це часто буває, розумні слова розумної людини потім перекручуються, проходячи десятки інстанцій, перетворюючись на “цілковитий холівар”.
Взагаліто порівняння з фат32 некоректне, фат32 було реверсенжіновано, а моно це реалізація вдкритого стандарту. Більше того, частина моно це код Майкрів опублікований під опен-сорсною ліцензією. Як на мене ліцензійнф проблеми які вибачає Столлмен є безпідставними. Щось на кшталт сумнозвісних війн ліцензій…