Продовжуючи тему Windows 7, я хочу зробити невеликий огляд та поділитися першими враження стосовно роботи системи. Скажу одразу, що я виступаю, як тривалий користувач Windows XP, а не Windows Vista, тому не дивуйтесь, якщо раптом я розповім про особливості функціоналу чи інтерфейсу, які уже були доступні в Vista.
Обладнання
На моєму лептопі Toshiba A210 з коробки запрацював кардрідер, Bluetooth-модуль (хоча й з вибриками) та аудіо. Для відеокарти довелося встановити драйвери від ATI. Для підключення телефону (Nokia 6233) я встановив Nokia PC Suite, датований ще липнем 2008-го. Проблем з використанням даного ПЗ я практично не помітив (за винятком глюків з блютузом, який інколи відмовлявся працювати). При першому підключенні телефона через Bluetooth був без проблем встановлений драйвер для Bluetooth-модему. Щодо нового диспетчера пристроїв, який був однією з головних тем на презентації від Microsoft, він дійсно заслуговує похвали – насамперед завдяки надзвичано дружньому інтерфейсу. Судячи з слів Ігоря Шастітко, після офіційного релізу Windows 7, диспетчер буде розрізняти навіть кольори MP3-плеєрів Zune, відповідно відображаючи їх при підключенні. Однак мій старенький MP3-плеєр T.Sonic все ще бачиться як флешка (тоді як Linux Mint та Ubuntu розпізнають його саме як плеєр).
Минулого тижня я був запрошений на презентацію реліз-кандидата нової операційної системи від Microsoft. Відмовитись від такої пропозиції було б неправильно, тим більше, що я сам був учасником бета-тестування на початку весни і дана система, як на мене, має досить непогані перспективи.
Тест-драйв відбувся в понеділок, 1 червня. Основну частину дійства зайняла презентація Ігоря Шастітко про нові можливості системи порівняно з бета-релізом. Ігор (з виступами якого я знайомий ще з осіннього Блоґкему) розповів про розширені можливості системи для роботи з різного роду пристроями, починаючи з сканерів відбитків пальців і закінчуючи NAS та іншими пристроями домашньої мережі. До речі, саме робота в домашніх мережах є одним з пріоритетних напрямків Windows 7. Ігор продемонстрував роботу нового менеджера пристроїв, установку “домашніх груп” (Homegroup), а також показав можливості для стрімінгу відео з основного комп’ютера на інші пристрої мережі, запустивши HD-відео на своєму планшеті, який виконував лише функцію монітора.
Сьогодні о 5-й ранку в автокатастрофі загинув відомий український шоумен Ігор Пелих.
Вперше я побачив Ігоря в телепрограмі “Лабіринт” по ICTV. Далі були “Галопом по Європах”, “На свою голову”, а також численні офлайн-івенти, на яких Ігор ведучим (зокрема на фестивалі “Гніздо“, на якому і я побував минулого літа). Мене Ігор Пелих завжди вражав своїм позитивним ставленням до життя і любов’ю до української мови та культури, особливо сучаної. Можна з упевненістю сказати, що він сам був частиною сучасної української культури.
Дуже багато блогерів-твіттоголіків використовують вервіс TwitterFeed для того, щоб лінк на кожен новий пост в блозі автоматично з’являвся в твіттер-стрічці. Разом з тим, чимало активних користувачів Інтернету використовують сервіси соціальних закладок. Я, наприклад, уже третій рік експлуатую Delicious. Так от, у мене сьогодні виникла ідея: а чому б не пропустити через TwitterFeed RSS-стрічку свого аккаунта Delicious?
Кожен користувач даного букмаркінкового сервісу має власний фід, URL якого виглядає наступним чином: http://feeds.delicious.com/v2/rss/Юзер_нейм. Отож, копіюємо цю адресу, вставляємо в форму TwitterFeed і необхідним чином налаштовуємо. Непогано також додати хеш-теґ #delicious, як префікс кожного нового twitter-статусу.
В понеділок я здавав реферат про web-based геоінформаційні системи. Оскільки по такій тематиці інформація в Мережі в основному англомовна, я вирішив не парити собі мозок і здати реферат англійською.
Викладачка, глянувши на мою роботу, почала читати нам мораль про державні стандарти оформлення наукових робіт, почала перераховувати всі можливі ГОСТи та ДСТУ, після чого повернула мені реферат з вимогою принести переклад державною мовою.
Виникає ряд питань. Чому роботи, написані російською (хто не знає, ця мова теж не є державною), не вимагають перекладу? Чому в університеті, який всім заявляє про свої передові здобутки і міжнародне співробітництво, англійська мова все ще має статус китайської грамоти? І ще. Чому немає веб-ресурсу з державними стандартами України? Якщо дійсно існує стандарт, у якому прописано, що роботи англійською вимагають перекладу на українську, тоді годі політикам говорити про євроатлантичну інтеграцію, поки ми маємо такий стан справ…
Минулого року компанія Microsoft запустила програму DreamSpark, покликану допомогти учням, вчителям та студентам безкоштовно отримати професійне програмне забезпечення для розробки та дизайну. На сайті представлені наступні пакети:
Visual Studio 2008 і Visual Studio 2005 Professional Editions
Expression Studio 2 (включає Web, Blend, Media та Design)
Microsoft SQL Server 2005 Developer Edition
Microsoft SQL Server 2008 Developer Edition
Windows Server 2003 R2 Standard Edition, with SP2
Windows Server 2008 Standard Edition
Microsoft Robotics Developer Studio 2008 Academic Edition
Microsoft CCR and DSS Toolkit 2008
XNA Game Studio 3.0
В Україні програма доступна для студентів та аспірантів, тому якщо ви відноситесь до цієї категорії, шлях до безкоштовного ліцензійного ПЗ вам відкритий. Основним партнером DreamSpark в Україні є ISIC, тому, маючи міжнародну студентську картку, ви вже за крок до фінішу. Також верифікацію можна здійснити з допомогою звичайного українського студентського квитка. Як це зробити, читайте на блозі Олександра Краковецького.
Нещодавно в універі викладачі програмування запропонували мені взятись за розробку програми по обробці великого масиву документів Word. Взамін мене звільняють від відвідин занять з даного предмету, а також від роботи над курсовою.
Суть завдання наступна. Серед великої кількості рефератів, зданих студентами в форматі MS Word (2003) потрібно віднаходити такі, що мають однакові фрагменти тексту. Якщо для кількох документів цю проблему можна вирішити засобами банального VBA for Word, то для обробки великого масиву рефератів потрібно шукати інше рішення. І як на мене, чудовим варіантом є використання платформи .NET в поєднанні з C#. В Інтернеті я вже знайшов кілька статей, присвячених Word-автоматизації з C#, але для більш глибокого розуміння було б непогано придбати книженцію по вивченню нової для мене мови програмування, оскільки читання відсканованих PDF-ів не таке вже й приємне.
Наразі вибір впав на книгу Ендрю Троелсена “C# 2005 і платформа .NET 2.0“. Хоч книга дещо старувата, спосіб викладення матеріалу в ній мені сподобався найбільше – з одного боку, тут не ллється водичка, з іншого – написано все досить доступно, навідміну від книг “для професіоналів”.
Ще досить непоганим варіантом була б книга Г. Шилтда “C#. Навчальний курс” (все описується дуже доступною мовою), якби не той факт, що виданню вже більше 6 років і описує воно лише мову програмування, тоді як мені хотілося б почитати ще й про саму платформу .NET.
Нещодавно прочитав книгу Джорджа Орвелла “1984″. Для тих, хто не в курсі, в книзі описується жорстокий тоталітарний режим, основною опорою якого є контроль над людськими думками. Одним із методів забезпечення такого контролю була банальна пропаганда, що “зараз все добре, а колись було паскудно”. А технічним засобом такої пропаганди буди так звані “телекрани”, які були розміщені практично скрізь, де був потрібний контроль за членами Партії. Такий пристрій мав дві функції: відеоспостереження та показ “патріотичних” програм, що оспівували заслуги Партії та її лідера, Великого Брата.
А тепер питання до людей, що користуються Київським метрополітеном: чи не нагадують вам монітори в вагонах метро, які постійно показуються повідомлення про численні мерські заслуги, телекрани з “1984″?
Славнозвісну “промову” Стіва Балмера “Developers! Developers! Developers! Developers!” знають, мабуть всі. Сьогодні для мене став несподіванкою той факт, що в 2008-му році Балмер вирішив повторити свій подвиг. Цього разу, за проханням одного з делегатів конференції для веб-розробників “MIX“.
