Далеке майбутнє Інтернету. Яке воно?

Часом, задумуючись над історією розвитку технологій, мене не покидає думка, що ми живемо далеко не в час розквіту цивілізації, і що через років 100 на нас будуть дивитись так, як ми нині дивимось на часи Вікторіанської епохи.

Італійська компанія Casaleggio Associati, що спеціалізується на розробці бізнес-стратегій, представила футуристичне п’ятихвилинне відео, в якому на основі теперішніх тенденцій здійснюється прогнозування розвитку онлайн-медіа та Інтернету аж до 2050-го року. Дуже цікаво подивитись.

В продовження хочу додати цитату з блоґу bunyk‘а:

А вільне ПЗ править інтернетом!

Дійсно, не дивлячись на критику, навіть інколи з моєї сторони, вільне та відкрите ПЗ та його культура будуть формуючими факторами майбутнього Інтернету, тоді як Інтернет буде формувати всю іншу індустрію.

Про технології та нитиків

Чудовий фрагмент виступу Луіса Сі Кея (Louis C.K.) на шоу Конана О’Брайєна про те, наскільки сучасне покоління незадоволене життям, назважаючи на бурхливий розвиток технологій та сервісу.

via @ArtemZeleny, @dimaniko

Microsoft заснувала CodePlex Foundation

З плином часу світ змінюється, а разом з ним змінюються підходи. В світі IT уже не можна не звертати увагу на відкрите програмне забезпечення, тому навіть така стереотипна компанія, як Microsoft, беве все більшу участь в спільноті Open Source. Стереотипна тому, що за Microsoft уже давно закріпився образ такого собі “Старшого Брата”, компанії-ворога ВПЗ – частково з вини самої компанії, частково завдяки чорному піару конкурентів.

Тим не менш, у сфері Open Source Microsoft уже має ряд досягнень: хостинг проектів CodePlex, Open Source ком’юніті Port25, робота над низкою відкритих проектів на кшталт ASP.NET MVC Framework, Silverlight Toolkit, DotNetNuke, IronPython та IronRuby, драйвера для ядра Linux та ін. Крім цього, 10 вересня була запущена неприбуткова організація CodePlex Foundation, основною метою якої є створення умов для ефективного обміну кодом на налагодження взаємовідносин між світом комерційного та світом відкритого ПЗ.

Хостинг CodePlex.com став де-факто платформою для проектів, написаних з використанням технологій Microsoft, тоді як новостворена фундація CodePlex.org позиціонує свою незалежність від конкретної технології, платформи чи Open Source ліцензії. Останній пункт мене особливо зацікавив, оскільки така позиція – це явне протиставлення позиції Free Software Foundation, для якої використання навіть GNU LGPL є небажаним (Why you shouldn’t use the Library GPL for your next library).

Щодо FSF, мені дуже сподобалось висловлювання Лінуса Торвальдса під час інтерв’ю щодо включення драйверів Microsoft в ядро Linux:

Я вважаю, що ненависть до Microsoft є хворобою. Я вірю у відкриту розробку, а це передбачає не тільки вікриття вихідних кодів, а й відмову від намагань виключити людей чи компанії з процесу розробки. Існують екстремісти у світі вільного ПЗ, і це одна з основних причин, через яку я більше не кажу, що займаюсь тим, що називають “вільним ПЗ”. Я не хочу бути пов’язаним з людьми, для яких це є джерелом маргіналізації та ненависті.

Міґель де Іказа, лідер команди розробки Mono та член ради директорів CodePlex Foundation, висловився наступним чином:

Маю надію, що мені вдасться зробити більше в цій фундації, ніж я зробив у FSF, з якої мене виключив Річард Столман за відмову приєднатися до кампанії в підтримку перейменування Linux у GNU/Linux.

Що ж, бажаю успіху Кодплексу та всіма руками підтримую такі починання.

Шкільні підручники. Погляд по-новому

CK-12 Flexbooks Initiative. Education can be affordable

Сьогодні в рідері натрапив на недавню публікацію пана tivasyk’а стосовно електронних шкільних підручників та організації в США, яка впроваджує цю ідею в реальність. Тема підручників для мене не далека, оскільки я сам не так давно закінчив школу, а нині, в університеті, продовжую зустрічатись з ними, уже на іншому рівні.

Спочатку трохи інформації. Фундація CK-12 є неприбутковою організацією, яка займається створенням електронних підручників (flexbooks) для школярів, котрі навчаються за системою дванадцятирічної освіти K-12. Ідея проста, проте революційна в цій сфері: flexbooks створюються спільнотою професійних авторів у відповідній сфері (математика, хімія, біологія…) і викладаються в Інтернеті під відкритою ліцензією Attribution-Share Alike 3.0 Unported, що для кінцевих користувачів (себто школярів) означає повну безплатність.

NeXTstation: забуте майбутнє

Цей комп’ютер з’явився на світ в тому ж році, коли народився я. Не зважаючи на те, що пройшло вже 19 років, він продовжує мене вражати – в першу чергу тим, наскільки сильно він випередив свій час. Близько року тому я публікував відео, в якому засновник компанії NeXT – Стів Джобс – презентував операційну систему NeXTSTEP. Сьогодні я б хотів звернути вашу увагу на два любительські відеоролики колекціонера вінтажного заліза Деніела Хойоса (Daniel Hoyos), присвячені самому комп’ютеру NeXTstation.

TEDxKyiv: ідеї, варті поширення

Осінь в Києві – пора цікавих заходів та зустрічей. Минулий рік порадував нас Друпалкемпом, Блоґкемпом та Едьюкемпом. Цього року на нас чекає ще одна нова конфернеція – TEDxKyiv. Що це таке та з чим його їдять?

TED (Technology, Entertainment, Design) – це щорічна конференція, яка проходить у США ще з 1984-го і збирає представників абсолютно різних галузей, яких об’єднує інноваційний підхід до своєї справи та далекий погляд у майбутнє. Серед доповідачів фігурують такі відомі особистості, як Тім Бернерс-Лі, Білл Гейтс, Білл Клінтон, Боно, нобелівські лауреати Джеймс Уотсон та Мюррей Гелл-Манн. Доповіді спікерів (названі TED Talks) – це короткі виступи, які дивують, надихають та стимулюють до отримання нових знань. Записи найбільш цікавих TED Talks викладаються на сайті конференції – TED.com.

TEDx – це конференція в форматі TED, яка організовується на місцях незалежними групами, і покликана об’єднати людей, які бажають обмінюватися ідеями та змінювати світ на краще. Виступи на TEDx проводяться в такому ж стилі як і на TED. TEDxKyiv відбудеться 17 жовтня 2009 року в Києві. Крім цього, українська спільнота TEDx займається перекладом субтитрів до TED Talks на українську.

Куратор конференції TED Кріс Андерсон про TEDx



Mono та твердолобі лінуксоїди

Mono Project

Нещодавно Річард Столмен опублікував на сайті Free Software Foundation статтю про те, що Mono – відкрита реалізація CLI (.NET) для Linux та інших систем – становить загрозу для Linux та спільноти ВПЗ вцілому. Аргументував він таку позицію тим, що в планах Microsoft – організувати судову травлю всіх реалізацій CLI/C# з допомогою софтверних патентів. І це при тому, що самі CLI та C# є відкритими стандартами Ecma та ISO.

Після публікації вищезгаданої статті, на численних форумах та блоґах (в тому числі українських) почалося обговорення питання “Mono: бути чи не бути?”, і, на превеликий жаль, значна кількість людей висловилась в підтримку Бородатого. Причому аргументація була абсолютно сміховинна: починаючи з “А-а-а! Microsoft зохаває всіх” і закінчуючи “Нафіг мені Mono? Воно потрібно тільки для Томбоя”. Щодо моєї власної думки, то я всіма руками підтримую цей проект, в першу чергу тому, що Mono надає ряд нових можливостей для розробників та користувачів Linux. Для прикладу, Moonlight – вільна реалізація Silverlight – дозволяє без проблем користуватись сайтами та додатками, які використовують Silverlight, що є великим плюсом в просуванні Linux, як десктопної операційної системи. Найбільш популярні Mono-застосунки – Banshee, Tomboy, GNOME Do, F-Spot – вражають своєю функціональністю та інтерфейсом. Не дивно, що Марк Шаттлворт висловлюється в підтримку Mono та не збирається виключати його з стандартної поставки Ubuntu.

Blippr: огляди у стилі Twitter

Якщо мене поросять назвати веб-сервіс 2009-го року, то я без роздумів відповім – Twitter. Незважаючи на те, що я зареєстований на цій мікроблоґінговій платформі ще з травня 2007-го, по-спавжньому відчути, що таке Twitter, я зміг лише в січні цього року, коли розпочався небувалий бум серед українських користувачів. Мої захопленням Твіттером пояснюється в тому числі зниження цікавості до інших веб-аплікацій. Однак сьогодні я б хотів розповісти про новий для мене сервіс, який за своїм принципом роботи дуже нагадує Twitter, хоч має зовсім інше призначення.

Blippr являє собою своєрідну мікроблоґінгову платформу, призначену для створення оглядів (reviews) десктопних та веб-застосунків, фільмів, книг, ігор та музики. Кожен огляд являє собою коротке повідомлення (160 символів), до якого додається одна з чотирьох оцінок: I love it =D, I like it =), I dislike it =|, I hate it! =(. Всі міні-огляди, створені одним користувачем, оріганзонуються в мікроблоґ, URL якого має вигляд http://www.blippr.com/profiles/Юзернейм. 

Blippr: What do you think of Google?

Кожен “бліп”, зроблений одним з учасників спільноти, можна прокоментувати, а сам об’єкт обговорення підіймається по рейтингу, отримуючи очки від 0 до 100 на основі оцінок, зроблених користувачами. Згідно цих результатів формуються списки рекомендованих програм, музики і т.д. Кожен об’єкт можна додати до закладок (My Apps, My Books, My Movies…), які доступні з відповілного меню чи категорії My Stuff. Якщо ж об’єкту в базі даних немає, його можна додати, заповнивши відповідну форму.

Вчимося працювати з GIMP

GIMP - графічний редактор

Ще з минулого літа я повністю відмовився від графічного редактора Photoshop на користь GIMP. Причина проста: для чого використовувати крадену програму для виконання операцій, які без проблем виконуються у вільному графічному редакторі? Одначе, набір моїх навичок роботи з подібними програмами (включаючи Photoshop) не настільки великий, тому досить часто в мене виникало бажання “намалювати” дещо, але я просто не знав як це зробити. В результаті мені спало на думку пошукати в Інтернеті відеоуроки роботи з GIMP’ом і я таки знайшов кілька хороших сайтів.

Meet the GIMP – відеподкаст німецього вчителя хімії та біології Рольфа Стейнорта з Бремену. Рольф уже більше десяти років займається цифровою фотографією і з 1997-го використовує GIMP та Linux. Свій відеоподкаст він веде вже майже три роки і, мушу сказати, виходить в нього досить непогано. Випуски Meet the GIMP ведуться хорошою англійською і покривають різні питання роботи з даним графічними редактором та іншим відкритим софтом для роботи з графікою. Нові випуски виходять щотижня, а підписатися на оновлення можна з допомогою програми Miro.

Сайт №2, про який я також хочу розповісти – це ProGIMP – якісний російськомовний ресурс з набором статей та уроків, присвяченим роботі з цим чудовим графічним редактором. Сайт має можливості для додавання та редагування уроків.

Аналогічний англомовний ресурс Gimp-tutorials.net може похвалитися більш розширеним набором уроків, пензлів та інших файлів, доступних для завантаження.

Browser Wars: наші дні

Тема війни браузерів, уже на законодавчому рівні, випливла минулого тижня: Єврокомісія постановила, що копії операційної системи Windows 7 є Європі повинні поставлятись без браузера Internet Explorer, натомість виробники апаратного забезпечення, які встановлюють Windows на свої машини, повинні самі вирішувати, який саме браузер (або браузери) встановлювати.

Коли я вперше дізнався про таке рішення, мене це, чесно кажучи, здивувало, і я навіть спровокував невеликий холівар на Твіттері. Дійсно, якщо розглядати це питання з точки зору здорового глузду, то виглядає досить дивним те, що компанія, яка поставляє свою операційну систему, не може включити в неї свій же програмний продукт (у нашому випадку – браузер). І це я кажу при тому, що я не є ні користувачем, ні, тим більше, фанатом браузера від Microsoft.

Хоча на дану проблему варто поглянути і з іншого боку. Виникає питання: чому така тяганина закрутилася саме навколо браузерів, а не, скажімо, офісних пакетів? Справа в тім, що браузер нині перетворюється зі звичайного застосунка в платформу. І цьому є чимало підтверджень: розвиток веб-сервісів, нетбуків, хмарних обчислень і т.д. Словом, в нинішніх умовах володіння успішним браузером рівноцінне володінню успішною операційною системою. Пам’ятаю, не так давно на Радіо-Т обговорювали випуск пристрою Crunchpad, який на своєму борту матиме тільки браузер, і, як казали ведучі, абсолютно не важливо для кінцевого користувача (навіть для ґіка), яка там операційна система.

Якщо ж повернутись до питання монополізму (а саме воно стояло основним під час тяганини проти Microsoft), то тут дійсно є загроза: якщо левова частка користувачів належить одному браузеру від однієї компанії, ця компанія може сама вводити свої “веб-стандарти”, як це було з попередніми версіями IE. А така ситуація служить, у кращому разі, головним болем для веб-розробників, які намагаються оптимізувати свої сайти не тільки під веб-стандарти, а й під IE-стандарти, а у гіршому – загрозою появи сервісів, які працюють тільки в одному браузері, як то Панель керування послугами Beeline.

З іншого боку, у Microsoft, здається, уже зрозуміли провальність такої “політики” і їхній новий браузер – IE8 – уже викликає суттєво менше нарікань, адже, як говорять самі розробники, IE8 націлений саме на підтримку веб-стандартів. І це не дивно, адже, не дивлячись на значну частку пирога на ринку бразерів, IE поступово втрачає своїх прихильників, а єдиний спосіб втриматись на плаву для будь-якого виробника веб-оглядачів – це забезпечення повної сумісності з стандартами W3C.

Subscribe to RSS Feed Follow me on Twitter!