Блоґ FireON’a

Останнім часом мене почала просто добивати система викладання фізики на нашому факультеті (хоча, підозрюю, таке можна спостерігати по всьому КПІ). Коли весь світ прагне впроваджувати нові методики та технології, ми топчемось на місці та всіма силами чіпляємось за старі радянські традиції.

До чого я веду? Як відомо, курс фізики в університеті передбачає три типи занять: лекції, лабораторні та практичні роботи. Думаю, з цим усе зрозуміло: студенти приходять на лекції, де просиджують штани пишучи конспект чи, що частіше, займаючись своїми власними речами; лабораторна робота передбачає підготовку протоколу, виконання роботи та захист; з практичною ще простіше: домашні завдання, практика, контрольні роботи…

Серед цих трьох базових занять нам, студентам, найбільше допікають лабораторні роботи та лекції, і в першу чергу тому, що направлені вони, як не дивно, не на ефективне засвоєння матеріалу, а на розвиток навичок скоропису. Найгірше те, що протоколи лабораторних робіт можна без проблем придбати в готовому розрукованому вигляді, що, до речі, й робить велика кількіть груп. Проте існують викладачі, які категорично не схвалюють таку підготовку до лабораторних робіт і вимагають приносити протоколи лише в рукописному варіанті, аргументуючи це тим, що таким чином студенти краще засвоюють теорію. Хибність такої думки пояснити досить легко: на написання протоколу середнього об’єму необхідно близько 1,5-2 годин. І, як би там не було, для того, щоб зрозуміти суть роботи, після переписання тексту, необхідно ще нормально вчитатись в роботу і вивчити теорію. Проте, на жаль, виходить так, що зморені студенти після двох годин писанити радше підуть спати, ніж почнуть вивчати протокол. Наступного дня в голові абсолютно не залишається інформації про суть лабораторної роботи і доводить на перерві (а то й на парі) перед лабою вивчати хід роботи, що хоча б допуститися… Якби було дозволено користовуватися друкованими протоколами, ці дві години можна було витратити на підготовку, а не на тупе переписування.

Це саме стосується і лекцій. Перевести конспекти викладачів в електронний варіант абсолютно нескладно – достатньо пропросити студентів надрукувати пару-трійку лекцій і отримати чесно зароблені extra points. Тоді конспекти можна було надрукувати чи викласти в мережі, а лекції б перетворились на пояснення матеріалу, а не писання під диктовку. Проте, на жаль, до такого ми не дійдемо ще довго – занадто сильно вкорінилась радянська система освіти в серцях викладачів старої школи…