Однією з переваг навчання в КПІ є найвність локальної мережі, повної всілякої всячини. Останнім часом мене і моїх співкамерників потягло на серіали. Не подумайте нічого поганого, слово “серіал” не обовязково означає мильну оперу, не зважаючи на всі намагання Інтера.

Найбільшою популярністю зараз коистується епопея про “Загублених” (Lost). Закрученість сюжету та несподіваність поворотів захопила глядачів ICTV ще два роки тому, в тому числі й мене. І мушу сказати, що в третьому сезоні таємниць стає не менше, якщо не сказати навпаки. Розгортання сюжету загублених можна порівняти з ростом дерева: чим більше виросло гілок, тим більше гілок на них начіпляється. Часом, щоправда, здається, що в сценаристів потихеньку їде дах - як би ви оцінили те, що “Шалений апельсин” Херлі знайшов в джунглях хіппі-фургон, повний пива з скелетом працівника “Дарми”, після чого ганяв на ньому по острову?

З “Загубленими” я був знайомий вже відносно давно, а от новою бомбою, яку я відкрив, став просто мега-мульт під назвою “Саут Парк” (South Park). Як кажуть, хто знає, той зрозуміє - “Саут Парк” - це надивовижу смішний витвір двох американських аніматорів Трея Паркера та Мета Стоуна, що розповідає про життя чотирьох восьмилітніх хлопчаків з гірського містечка, де майже постійно лежить сніг і трапляються абсолютно нестандартні ситуації, в яких, як і належить, беруть участь жирдяй-расист Ерік Картман, Кенні, який помирає майже в кожній серії, Кайл і Стен. Мультфільм дійсно можна назвати багатогранним: інколи він дивний, інколи жорстокий, інколи навіть повчальний, майже постійно неполіткоректний, але завжди смішний. Замість того, щоб використовувати новомодні 3D-технології, творці віддають перевагу дуже простій анімації, яка і стала фішкою серіалу, забезпечивши йому особливий шарм. На відео хіт Еріка Картмана “Kyle’s Mom Is A Stupid Bitch”: