Останнім часом мене почала просто добивати система викладання фізики на нашому факультеті (хоча, підозрюю, таке можна спостерігати по всьому КПІ). Коли весь світ прагне впроваджувати нові методики та технології, ми топчемось на місці та всіма силами чіпляємось за старі радянські традиції.
До чого я веду? Як відомо, курс фізики в університеті передбачає три типи занять: лекції, лабораторні та практичні роботи. Думаю, з цим усе зрозуміло: студенти приходять на лекції, де просиджують штани пишучи конспект чи, що частіше, займаючись своїми власними речами; лабораторна робота передбачає підготовку протоколу, виконання роботи та захист; з практичною ще простіше: домашні завдання, практика, контрольні роботи…
Серед цих трьох базових занять нам, студентам, найбільше допікають лабораторні роботи та лекції, і в першу чергу тому, що направлені вони, як не дивно, не на ефективне засвоєння матеріалу, а на розвиток навичок скоропису. Найгірше те, що протоколи лабораторних робіт можна без проблем придбати в готовому розрукованому вигляді, що, до речі, й робить велика кількіть груп. Проте існують викладачі, які категорично не схвалюють таку підготовку до лабораторних робіт і вимагають приносити протоколи лише в рукописному варіанті, аргументуючи це тим, що таким чином студенти краще засвоюють теорію. Хибність такої думки пояснити досить легко: на написання протоколу середнього об’єму необхідно близько 1,5-2 годин. І, як би там не було, для того, щоб зрозуміти суть роботи, після переписання тексту, необхідно ще нормально вчитатись в роботу і вивчити теорію. Проте, на жаль, виходить так, що зморені студенти після двох годин писанити радше підуть спати, ніж почнуть вивчати протокол. Наступного дня в голові абсолютно не залишається інформації про суть лабораторної роботи і доводить на перерві (а то й на парі) перед лабою вивчати хід роботи, що хоча б допуститися… Якби було дозволено користовуватися друкованими протоколами, ці дві години можна було витратити на підготовку, а не на тупе переписування.
Це саме стосується і лекцій. Перевести конспекти викладачів в електронний варіант абсолютно нескладно – достатньо пропросити студентів надрукувати пару-трійку лекцій і отримати чесно зароблені extra points. Тоді конспекти можна було надрукувати чи викласти в мережі, а лекції б перетворились на пояснення матеріалу, а не писання під диктовку. Проте, на жаль, до такого ми не дійдемо ще довго – занадто сильно вкорінилась радянська система освіти в серцях викладачів старої школи…
Це просто жах. А навіщо програмісту складати екзамен з креслення?
Це дуже дуже тонка тема…
Рукописаний матеріал засвоюється краще аніж друкований під диктовку на клавіатурі, чи тим більше просто скопійований. Це факт, оскільки при рукописі інформація більшою мірою проходить через головний мозок, а при друці — більшу частину роботи виконує спинний і моторика (за умови сліпого набору).
Потім, питання розповсюдження матеріалу на лекціях, у моєму вузі практикуєтсья і один і інший підхід. Є викладачі, які дають готові конспекти у роздрукованому/електронному вигляді і намагаютсья пояснювати лекції. Думаєте їх там всі слухають на лекціях? Дзуськи! Студенти точно так само займаються своїми справами, а до конспектів звертаються лише у випадках опитувань. Більшість не вважає за потрібне вивчати матеріал, який можна списати з готового конспекту.
Коли ж ти пишеш — ти волею-не-волею щось запам’ятовуєш.
Коли ж ти береш чужий звіт з лабораторної, робиш ctrl+c, ctrl+v і заміняєш прізвище — у твоєму мозку не осідає жодна капля з тієї інформації.
Такі вже наші реалії, і проблема тут не у системі освіти, а у студентах, які не хочуть вчитися.
це просто кошмар! я ж здається закінчив вуз два з половиною роки назад, а вже й забув, які там порядки. І гаразд ще – за моїх часів – а зараз же студенти стали більш технічно просунутими (хоч і не всі). Розумію і повністю підтримую твоє обурення!
Уявляю, якби зараз я навчався, то точно приходив би на лекції з ноутбуком (оскільки набираю в три-чотири рази швидше, ніж пишу). Цікаво, це мені потім довелося б з ноутбука на папір переписувати???
meako, згоден, що проблема у системі освіти, а не у студентах. Але не розумію, навіщо ТАКИМИ методами вимагати вчитися у тих, хто не хоче. Людей не потрібно заставляти – просто гнати з вузу!
Думаю, тоді швидко визначаться ті, хто хоче вчитися і ті – хто не хоче. Зрештою, по закінченню навчання університетська корочка насправді має дуже мало значення. Набагато більше важать набуті навички та здатність швидко навчатися!
Ні, я якраз вважаю, що проблема у студентах.
А ще проблема у тому, що треба вчити не тільки тих хто розумні і ходять на лекції з ноутбуками (Одразу чомусь згадуєтсья те, як ми на нецікавій лекції по вайфаю CS рубались), а навчити треба усіх, або максимальну кількість, навіть тих хто не хоче. Бо країні (дана теза в принципі сумнівна, бо зрештою усе зводиться до піраміди Лебедєва, привів би сцилку та боюся ваших антиспамів) потрібна розвита, розумна і освідчена молодь, а не стадо баранів.
Ті хто хочуть вчитися — отримують знання навіть з рукописних листочків. А небажаючим — лекції хоч по usb-кабелю прямо в мозок заливий — всеодно толку ніякого не буде.
>Коли ж ти береш чужий звіт з лабораторної, робиш ctrl+c, ctrl+v і заміняєш прізвище — у твоєму мозку не осідає жодна капля з тієї інформації
Я про це абсолютно нічого не говорив. За подібні речі в нас можуть досить жорстоко покарати, а от на рахунок вже готових протоколів, набагато легше вивчити той масив інформації, ніж його переписувати. Повір, під моїми словами підпишеться вся моя група
> Людей не потрібно заставляти – просто гнати з вузу!
Золоті слова
> А небажаючим — лекції хоч по usb-кабелю прямо в мозок заливий — всеодно толку ніякого не буде
Який тоді толк їх тримати в універі?
>Який тоді толк їх тримати в універі?
Такі у вузах зазвичай сидять бо:
— Так хочуть їх батьки;
— Їм вдовбали що треба мати корочку;
— В армію не хочеться;
— Вони на платному (повторити три попередні пункти).
А платників у вузах тримають, та ще й як. Бо вузи живуть зачасту далеко не за держбюджет, а якраз за рахунок платників, і позбуватися хлібу — зовсім не хочеться. Тому і тримають. Часом досить міцно тримають.
[...] як прочитав у Олександра Семенюти (FireOn) статтю про «Уроки скоропису у вузі». А точніше, після того, як в коментарях до цієї статті [...]
Система освіти (в Україні) не ставить перед собою задачу навчання студентів.
http://fritzmorgen.livejournal.com/72735.html
Ти ще не знаєш, як у КПІ на військовій кафедрі диктують
))
Підтримую думку про те, що якщо студент хоче чогось навчитись, то навчиться, а не хоче – вже було сказано. Якщо комусь цікаво, можете прочитати в моєму блозі статтю про Інтернет в освіті http://uzver.org.ua/?p=36
А мене ще дратує стійка позиція багатьох викладачів про те, що студент має ОБОВ’ЯЗКОВО відвідувати лекції. Якщо лектор тебе в очі не бачив, ти ніколи не отримаєш вищий бал, хоч як би не готувався. І така позиція властива й молодим викладачам. Як на мене, я можу навчатися значно продуктивніше самотужки, а не ходячи між аудиторіями з, вибачте за слово, стадом аматорів скоропису…
Всіх з Новим 2009 Роком!