Вирішив трішки написати про такий відносно молодий феномен українського інтернету, як фофудья. Про те, що це слово означає у первинному розумінні, читайте в Вікіпедії, зараз хотілося б поговорити про “фофуддю”, саме як феномен.
В колах деяких прихильників українського Живого Журналу, а останнім часом й поза його межами, слово набуло особливого значення. Воно використовується у висміюванні російського шовінізму, нео-імперіалізму, псевдопатріотизму, фанатичної українофобії, сліпого заперечення української незалежності, нації, історії, тощо. Де слово фофуддя в сучасному суспільному контексті з’явилося перший раз ще не відомо, однак корені цього явища спостерігалися вже певний час на різних сторінках в інтернеті.
Найбільш відомим стало використання образу фофудді, як одягу істінно русского патріота, в чаті з Петром Симоненком. Звичайно, з метою поглузувати над пролєтарієм 
. Чоловік, що представився Ільйой Ноздрєватінковим, написав:
“Здравствуйте, я из Херсонской области, русский по национальности. Моей дочери в школе запретили носить такой аттрибут русской культуры, как фофудья, аргументировав это тем, что государственный язык – украинский. Хочу спросить, Петр Николаевич: ДОКОЛЕ?”.
Найцікавішим було те, що таваріщ Симоненко, не підозрюючи, що з нього глузують, пообіцяв “розібратися” 
.
На Теревенях також публікувалась цитата з газети, нібито написана тим самим Ільйой Ноздрєватінковим, уроженцем южнорусскіх зємєль хєрсонскіх, что издрєвля прінадлєжалі к владєніям імпєратріци-матушкі і святєйших архімандрітов. Повністю цитувати не буду, виберу найцікавіше:
[...] Дошло до того, что винуждєн я, братіє, пісать сії строкі с нєнавіснимі буквамі, прідуманнимі в Малороссії, чтоб дразніть чєловєка русского, — с нєдавніх пор здєсь обичай такой завьолся: ізимать у народа всякую ісконно русскую раскладку клавіатури в комп’ютєрах, чтоб забил он со врємєнєм імєна отца і матєрі да отрьокся от слога правєдного [...]
[...] Случілось сіє в мартє, пєрвого дня. Прорвался я, вопрєкі бєсовскім козням, на чат-конфєрєнцию надьожи нашей — Пєтра вєлікого свєт Сімонєнка, чтоб отвєрзті глаза і уста єго на бесчінства жидо-бєндєровскія. Сообщіл, как дітьо мойо лішилі прав человєческіх, узрєв на нєй Фофудьюшку нашу святую, — засвісталі да заулюлюкалі, прінялісь на вєсь зємной інтернєт потєшаться. Да постігнєт кара отвратівших ліца своі постилиє от імєні русского! [...]
Читайте самі повіністю – там є над чим поржати.
В Живому Журналі існує навіть спільнота фофудьєносців, де можна почитати ще більше фофуддівської творчості, а також почитати кумедні коментарі до фотографій. Ось. наприклад, як ця:
А што ето наш любімий Віктрфьодирич натовскую кокаколу то пйот?? а?
н-да, дєла:)
я, єслі чєсно, був не в курсі шо то за байда твориться – геть замотався….
шось таке ще буде – пиши, бо завжди знайдуться такі як як, непросвєщьонні:)))
храм святої фофудіїМП відкрився за новою адресою: http://community.livejournal.com/phophudia/