1. Gordon – середовище виконання Flash, реалізоване на JavaScript з використанням технологій HTML5 та SVG. Тут маємо статтю на Хабрі, а тут – кілька демонстрацій swf-роликів

2. qb.js – компілятор QBASIC, реалізований на тому ж JS. Працює це чудо таким чином: сточатку QB-код компілюється в байт-код, який потім виконується на віртуальній JavaScript-машині

3. Chrome Experiments – набір вражаючих експериментів на JavaScript, SVG, HTML5. Не секрет, що створено це все було для демонстрації можливостей ґуґлівського V8. Останній хіт – Google Gravity – цілком працююча версія пошуковика Google з анімацією “гравітаціних” можлистей. Дуже раджу спробувати.

1. Chromium Delicious plugin. Delicious – один з моїх найулюбленіших веб-сервісів. Для Firefox та Internet Explorer існують офіційні плагіни, тоді як інші браузери, включаючи Chrome, до недавнього часу обмежувались лише букмарклетами. Останнє мене не влаштовувало, тому що дуже некомфорто було додавати закладку у новій вкладці браузера. Chromium Delicious plugin дозволяє швидко та зручно постити в Delicious при відкритті невеликого поп-ап вікна.

2. Google Mail Checker. З назви, думаю, все зрозуміло: розширення додає кнопку на панель інструментів, яка відображає кількість непрочитаних повідомлень та служить для швидкого доступу до веб-інтерфейсу Gmail.

3. Chromed Bird. Всім відомо, що twitter-клієнти (та й всі інші застосунки) на Adobe Air – це зло. Саме тому я віддаю перевагу інтегрованим в браузер рзширенням типу Echofon (у Firefox). Chromed Bird – цілком достойний клієнт, який по функціоналу не відстає від інших аналогів.

4. Wikipedia Companion – міні-баузер Вікіпедії. Служить для швидкого доступу до статей з Вікіпедії та їх компактного відображення у випадаючому вікні. Можна налаштувати необхідну мовну версію енциклопедії.

Єдиного, чого мені досі не вистачає – наявності (а точніше номальної роботи) плагіна LastPass, онлайн менеджера паролів.

P. S. Майонез в бургері – це збочення

Лінк по темі: Молчание лисят: McFoxy ничего не знает об интернете

Знаю, що мої наступні слова будуть сприйняті, як давнішній боянъ, але почну я саме з цього. Ні для кого не секрет, що мейнстрімна культура користувачів ПК (у всякому разі в Україні і на теренах ex-СРСР) побудована на використанні ламаного софту. Adobe Photoshop, Nero, NOD32 та інші – це де-факто лідери по використанню на машинах більшості наших співвітчизників. Розумію, що в багатьох випадках альтернативу знайти важко (як для Microsoft Office, Visual Studio чи Mathcad), все-ж, шлях до використання лише легального ПЗ не такий вже й тернистий.

Існує кілька шляхів, які потрібно використовувати в паралелі, для того, щоб зробити свій комп’ютер більш законним. Я б сьогодні хотів звернути увагу на відкрите ПЗ (для особливо GNUтих – вільне та відкрите). Незважаючи на те, що я в повсякденній роботі не використовую Linux, з цієї ОС у світ Windows прийшло кілька надзвичайно корисних та функціональних програм. Серед них – графічний редактор GIMP, месенджер Pidgin та програма для створення заміток Tomboy. До речі, остання є продуктом спільноти Mono – вільної реалізації .NET, про яку я згадував раніше. Цікаво те, що, сам того, не відаючи, я підсадив на ці софтини як мінімум трьох людей – моїх одногрупників. Ключовим у цьому питанні був факт того, що я сам користувався ними.

Крім вільних та відкритих програм існує велика кількість freeware-софту, який також можна використовувати в якості альтернативи крекнутим продуктам (як от пропалювач дисків CDBurnerXP).

P.S. Варто ще згадати про відкритий архіватор 7-zip, який однією лівою б’є всі наворочені “вінрари”. Кількість людей, що послідували моєму прикладу стосовно 7-zip: 2.

І хоч почав я саме з питання викорінення нелегального програмного забезпечення, особисто для мене перераховані застосунки є в першу чергу інструментами для збільшення продуктивності. Саме тому я дуже радий за вибір моїх колег. Саме тому я задаю собі питання: а чи не зайнятись євангелізмом Open Source на платформі Windows заради суспільного блага?

Посилання по темі:

AlternativeTo – сайт для пошуку ПЗ, в основі якого лежить концепція порівняння з відомим користувачу продуктом
Open Source Alternative – аналогічний попередньому ресурс, який насамперед просуває відкрите ПЗ

до 31.12 – звичайний учбовий процес + залікова сесія
1.01 – 10.01 – “вимушені” вихіні, спричинені настанням різдвяних свят
11.01 – 24.01 (2 тижні) – сесія
25.01 – 7.02 (2 тижні) – зимові канікули
з 8.02 – знов на навчання

В нашому ж випадку ми маємо 3 * 5 = 15 пропущених днів, які необхідно надолужити. Постає питання, як це зробити найбільш оптимально. Поставимо питання так: що в студентів можна відібрати? Маємо 6 субот до Нового року + 2 тижні канікул після сесії – загалом 16. Чи відберуть всі канікули, чи тільки половину – питання №2.

Якщо тільки 1 тиждень, маємо в сумі 11 днів (треба ще десь взяти 4). Відбирати різдвяні вихідні Тимошенко не допустить (навіщо їй перед виборами така антиреклама?), тому найбільш оптимально було б змістити увесь перший семестр на 4 дні. З іншого боку, ці 4 дні можа пустити як “ущільнення графіку”, тому їх ми відкидаємо. Проте у всякому разі сесію потрібно зсувати вправо, а “відібрані” дні перетягувати в проміжок часу між зимовими святами та сесією (середина січня).

Загалом, для того, щоб розглянути всі можливі варіанти, пропоную наступну схему на псевдокоді:

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16

Якщо ввести щестиденний робочий тиждень до Нового року:
    Якщо відібрати всі канікули:
        Зимові канікули (відібрані) та сесію поміняти місцями
    Інакше:
        Якщо відібрати 1 тиждень канікул:
            Перемістити тиждень з кінця січня та середину січня після свят
            Посунути сесію на тиждень вліво
            4 дні, що залишаться, "розсмоктати" ущільненням графіку
Інакше (ініціатива прем'єра): 
    Змістити навчальний процес на 6 днів
    Якщо відібрати всі канікули:
        Зимові канікули (відібрані) та сесію поміняти місцями
    Інакше:
        Якщо відібрати 1 тиждень канікул:
            Знову зробити свап тижня відібраних канікул та сесії
            4 дні, що залишаться, "розсмоктати" ущільненням графіку

Що вам більше сподобалось, вибирайте самі. Як на мене, найкращий розклад – за відсутності шестиденного робочого тижня з відбором половини канікул. Виглядає він наступним чином:

23.11 – 31.12 – навчання при 5-денному робочому тижні
1.01 – 10.01 – свята
11.01 – 24.01 – продовження навчання
25.01 – 7.02 – сесія
8.02 – 14.02 – тиждень канікул
з 15.02 – продовження навчання

UPD:

Як виявилось, мій прогноз виявився вірним. Нещодавно на сайті міносвіти було викладено лист з рекомендаціями щодо організації навчального процесу:

У вищих навчальних закладах внести корективи до графіків навчального процесу денної форми навчання, передбачивши, зокрема, до кінця поточного року, ущільнення розкладу навчальних занять за рахунок проведення додаткових занять, а також скорочення тривалості зимових канікул та перенесення початку занять у другому семестрі 2009/2010 навчального року

Про саму ініціативу та відповідний курс я дізнався з блоґу Буника, за що я йому дуже вдячний. Колись я намагався дивитись аналогічні лекції Стенфордського університету, проте там, так би мовити, лилась водичка, тому я ту справу закинув. Про лекції в MIT такого не скажеш: хоча на початку розповідається дуже багато вже відомих речей, я б виділив наступні позитивні особливості:

• розглядувані приклади надзвичайно цікаві
• поставлені задачі вирішуються просто та елегантно
• в якості “робочої” мови програмування використовується Python (особисто для мене це є нагодою познайомитися з новою мовою)
• викладачі говорять дуже зрозумілою англійською

Думаю, ця інформація знадобиться студентам українських технічних вузів, що вивчають програмування.

Сайт BetterExplained включає в себе велику кількість статей на наступні теми:

• Математика
• Програмування та веб-розробка
• Бізнес, блоґінг та комунікації

Особливістю статей є проста мова викладення та наявність великої кількості пояснюючих діаграм на зразок такої:

Автором всіх туторіалів, як не дивно, є одна людина – Калід Азад (Kalid Azad). Написання технічних статей Калід почав ще за часів студентства на своїй сторінці на сервері Принстонського університету, а BetterExplained є логічним продовженням такої практики.

• карта України з мітками (виконана з допомогою Yandex Maps API)
• віджет моніторингу твітів за ключовим словом від Twihoo
• віджет Яндекс Новин
• тренди з Яндекс Пульс

Скоріш за все, сайтом займались люди з Яндекса, і це в деякій мірі непогана реклама Народу 2.0, проте сама можливість з домогою звичайних віджетів зліпити такий собі мешап не може не вражати. Дуже влучно висловився Петро Діденко:

Продолжаю задавать вопрос: зачем нужны все эти хостеры с sql, php, apache, 200mb, ddos, blah-blah?

Словом, Cloud Computing крокує світом…

Особисто я моніторю інформацію з допомогою “Живих закладок” в Firefox, створивши закладку для фіду з Кореспондента. Крім цього, в Google Wave, яким я раніше не користувався по причині відсутності тем для обговорень та малої кількості контактів, з’явилось кілька нових хвиль про ситуацію з грипом в Україні. Аналізуючи ці хвилі, приходиш до висновку: саме така незвична технологія, як Google Wave чудово підходить для подібних обговорень. Це зручніше і наочніше ґуґл-груп, а також в арсеналі є велика кількість інструментів, як то карти, відео, гаджети, різного роду боти та інші прибамбаси. Наразі Wave ще перебуває в стадії розробки і при користуванні сервісом часто виникають незручності, тим не менш базова функціональність присутня і, як видно з теперішньої ситуації, Wave цілком може використовуватись для ефективного обміну інформацією та спілкування великої кількості людей.

Якщо ви хочете долучитись до бета-тестування, надішліть мені свій e-mail на semenyuta at gmail.com, я маю ще кілька інвайтів. інвайти закінчилися

Щодо самого грипу, раджу почитати статтю в блозі лікаря Євгена Комаровського “Свинной грипп как зеркало, в котором видно все…”.

Італійська компанія Casaleggio Associati, що спеціалізується на розробці бізнес-стратегій, представила футуристичне п’ятихвилинне відео, в якому на основі теперішніх тенденцій здійснюється прогнозування розвитку онлайн-медіа та Інтернету аж до 2050-го року. Дуже цікаво подивитись.

В продовження хочу додати цитату з блоґу bunyk‘а:

А вільне ПЗ править інтернетом!

Дійсно, не дивлячись на критику, навіть інколи з моєї сторони, вільне та відкрите ПЗ та його культура будуть формуючими факторами майбутнього Інтернету, тоді як Інтернет буде формувати всю іншу індустрію.

via @ArtemZeleny, @dimaniko

З плином часу світ змінюється, а разом з ним змінюються підходи. В світі IT уже не можна не звертати увагу на відкрите програмне забезпечення, тому навіть така стереотипна компанія, як Microsoft, беве все більшу участь в спільноті Open Source. Стереотипна тому, що за Microsoft уже давно закріпився образ такого собі “Старшого Брата”, компанії-ворога ВПЗ – частково з вини самої компанії, частково завдяки чорному піару конкурентів.

Тим не менш, у сфері Open Source Microsoft уже має ряд досягнень: хостинг проектів CodePlex, Open Source ком’юніті Port25, робота над низкою відкритих проектів на кшталт ASP.NET MVC Framework, Silverlight Toolkit, DotNetNuke, IronPython та IronRuby, драйвера для ядра Linux та ін. Крім цього, 10 вересня була запущена неприбуткова організація CodePlex Foundation, основною метою якої є створення умов для ефективного обміну кодом на налагодження взаємовідносин між світом комерційного та світом відкритого ПЗ.

Хостинг CodePlex.com став де-факто платформою для проектів, написаних з використанням технологій Microsoft, тоді як новостворена фундація CodePlex.org позиціонує свою незалежність від конкретної технології, платформи чи Open Source ліцензії. Останній пункт мене особливо зацікавив, оскільки така позиція – це явне протиставлення позиції Free Software Foundation, для якої використання навіть GNU LGPL є небажаним (Why you shouldn’t use the Library GPL for your next library).

Щодо FSF, мені дуже сподобалось висловлювання Лінуса Торвальдса під час інтерв’ю щодо включення драйверів Microsoft в ядро Linux:

Я вважаю, що ненависть до Microsoft є хворобою. Я вірю у відкриту розробку, а це передбачає не тільки вікриття вихідних кодів, а й відмову від намагань виключити людей чи компанії з процесу розробки. Існують екстремісти у світі вільного ПЗ, і це одна з основних причин, через яку я більше не кажу, що займаюсь тим, що називають “вільним ПЗ”. Я не хочу бути пов’язаним з людьми, для яких це є джерелом маргіналізації та ненависті.

Міґель де Іказа, лідер команди розробки Mono та член ради директорів CodePlex Foundation, висловився наступним чином:

Маю надію, що мені вдасться зробити більше в цій фундації, ніж я зробив у FSF, з якої мене виключив Річард Столман за відмову приєднатися до кампанії в підтримку перейменування Linux у GNU/Linux.

Що ж, бажаю успіху Кодплексу та всіма руками підтримую такі починання.

Сьогодні в рідері натрапив на недавню публікацію пана tivasyk’а стосовно електронних шкільних підручників та організації в США, яка впроваджує цю ідею в реальність. Тема підручників для мене не далека, оскільки я сам не так давно закінчив школу, а нині, в університеті, продовжую зустрічатись з ними, уже на іншому рівні.

Спочатку трохи інформації. Фундація CK-12 є неприбутковою організацією, яка займається створенням електронних підручників (flexbooks) для школярів, котрі навчаються за системою дванадцятирічної освіти K-12. Ідея проста, проте революційна в цій сфері: flexbooks створюються спільнотою професійних авторів у відповідній сфері (математика, хімія, біологія…) і викладаються в Інтернеті під відкритою ліцензією Attribution-Share Alike 3.0 Unported, що для кінцевих користувачів (себто школярів) означає повну безплатність.

Крім очевидної переваги безкоштовності та економії паперу, я бачу й інші. Якщо брати до уваги саме Північну Америку, де електронні читалки типу Kindle уже стали таким же звичним гаджетом, як і айПоди, а про рівень Інтернет-освіченості можна взагалі мовчати, такий концепт, як flexbooks приносить новий рівень мислення в освітню сферу: якщо раніше книжки випускались, так-би мовити, на віка (я суджу по українським реаліям), то flexbooks можна оперативно змінювати, підганяючи їх під вимоги часу. Крім цього, відкривається перспектива для створення онлайн-спільнот, в яких вчителі та учні зможуть брати безпосередню участь у вдосконаленні та покращенні підручників, а також обмінюватись іншою цікавою та корисною інформацією.

Щодо України, як на мене, питання поки-що не стоїть. І справа тут не стільки в плані технічному, скільки в ментальному та бюрократичному. Шкода це казати, але нині Україна – провальний проект: це і совковий менталітет, і паскудна політична система, і старий радянський апарат. Крім сфери освітньої, є ще економіка, медицина, оборонний комплекс, які наразі знаходяться у стані, близькому до занепаду. А все це вкупі формує ту ситуацію, в якій ми знаходимось всі ці роки після отримання незалежності. Хочеться вірити, що більше думаючих людей звертатимуть увагу на подібні ініціативи на Заході, а нинішня українська влада по-швидше звільнятиме насиджені місця.

Частина 1 (Монітор)

Частина 2 (Порти, передня та задня частини, клавіатура і миша)

TED (Technology, Entertainment, Design) – це щорічна конференція, яка проходить у США ще з 1984-го і збирає представників абсолютно різних галузей, яких об’єднує інноваційний підхід до своєї справи та далекий погляд у майбутнє. Серед доповідачів фігурують такі відомі особистості, як Тім Бернерс-Лі, Білл Гейтс, Білл Клінтон, Боно, нобелівські лауреати Джеймс Уотсон та Мюррей Гелл-Манн. Доповіді спікерів (названі TED Talks) – це короткі виступи, які дивують, надихають та стимулюють до отримання нових знань. Записи найбільш цікавих TED Talks викладаються на сайті конференції – TED.com.

TED^x – це конференція в форматі TED, яка організовується на місцях незалежними групами, і покликана об’єднати людей, які бажають обмінюватися ідеями та змінювати світ на краще. Виступи на TED^x проводяться в такому ж стилі як і на TED. TED^xKyiv відбудеться 17 жовтня 2009 року в Києві. Крім цього, українська спільнота TED^x займається перекладом субтитрів до TED Talks на українську.

Нещодавно Річард Столмен опублікував на сайті Free Software Foundation статтю про те, що Mono – відкрита реалізація CLI (.NET) для Linux та інших систем – становить загрозу для Linux та спільноти ВПЗ вцілому. Аргументував він таку позицію тим, що в планах Microsoft – організувати судову травлю всіх реалізацій CLI/C# з допомогою софтверних патентів. І це при тому, що самі CLI та C# є відкритими стандартами Ecma та ISO.

Після публікації вищезгаданої статті, на численних форумах та блоґах (в тому числі українських) почалося обговорення питання “Mono: бути чи не бути?”, і, на превеликий жаль, значна кількість людей висловилась в підтримку Бородатого. Причому аргументація була абсолютно сміховинна: починаючи з “А-а-а! Microsoft зохаває всіх” і закінчуючи “Нафіг мені Mono? Воно потрібно тільки для Томбоя”. Щодо моєї власної думки, то я всіма руками підтримую цей проект, в першу чергу тому, що Mono надає ряд нових можливостей для розробників та користувачів Linux. Для прикладу, Moonlight – вільна реалізація Silverlight – дозволяє без проблем користуватись сайтами та додатками, які використовують Silverlight, що є великим плюсом в просуванні Linux, як десктопної операційної системи. Найбільш популярні Mono-застосунки – Banshee, Tomboy, GNOME Do, F-Spot – вражають своєю функціональністю та інтерфейсом. Не дивно, що Марк Шаттлворт висловлюється в підтримку Mono та не збирається виключати його з стандартної поставки Ubuntu.

Що вражає, так це твердолобість ярих апологетів вільного ПЗ, їх релігійно-сектантська схильність до заперечення всього прортієтарного та намагання вести “священну війну” проти Microsoft. Коли якась компанія-розробник відкритого ПЗ починає співпрацювати з Microsoft, це розцінюється, як зрада “інтересів партії”, а висловлювання окремого індивіда, яке суперечить з думкою “бородатих отців”, стає єрессю. Можливо, я занадто емоційно описав ситуацію, але саме такою вона видається мені. Яскравий приклад – маразматичний блоґ Boycott Novell, який не містить нічого, окрім критики Novell, Microsoft та проекту Mono. І все це при тому, що рідко хто висловлюється, наприклад, проти Adobe: Flash і Gnash всі ставлять без проблем, а от Moonlight розцінюють, як реальну загрозу спільноті FOSS.

Керівник команди розробки Mono Міґель де Іказа, як на мене, є яскравим прикладом лінуксоїда з правильним баченням технологій та IT-індустрії в цілому. Аналогічно можу сказати і про Шаттлворта. Якщо такі люди будуть керувати розробкою, можна не турбуватись про десктопне майбутнє Linux; якщо ж за справу братимуться “столмени”, матимемо не що інше, як операційну систему Emacs .

Лінки по темі:

Блоґ Міґеля де Ікази
Twitter Міґеля де Ікази
Microsoft Community Promise стосовно CLI, C# та інших суміжних технологій

Blippr являє собою своєрідну мікроблоґінгову платформу, призначену для створення оглядів (reviews) десктопних та веб-застосунків, фільмів, книг, ігор та музики. Кожен огляд являє собою коротке повідомлення (160 символів), до якого додається одна з чотирьох оцінок: I love it =D, I like it =), I dislike it =|, I hate it! =(. Всі міні-огляди, створені одним користувачем, оріганзонуються в мікроблоґ, URL якого має вигляд http://www.blippr.com/profiles/Юзернейм. 

Кожен “бліп”, зроблений одним з учасників спільноти, можна прокоментувати, а сам об’єкт обговорення підіймається по рейтингу, отримуючи очки від 0 до 100 на основі оцінок, зроблених користувачами. Згідно цих результатів формуються списки рекомендованих програм, музики і т.д. Кожен об’єкт можна додати до закладок (My Apps, My Books, My Movies…), які доступні з відповілного меню чи категорії My Stuff. Якщо ж об’єкту в базі даних немає, його можна додати, заповнивши відповідну форму.

Крім суто “бліпів”, тобто оглядів, можна писти і звичайні апдейти, які нагадують апдейти сервісу Plurk, тобто починаються з виразу, який потрібно вибрати зі списку. Як і належить, апдейти також повинні стосуватись застосунків, фільмів, ігор, музики чи книг.

Як і Twitter, Blippr має систему фолловерів та френдів. Знайти знайомих серед зареєстрованих учасників теоретично можна з допомогою аналізу адресної книги Gmail (Y! Mail, AOL Mail), проте мені залогінитись так і не вдалося – скоріш за все, в них ще існують проблеми з цією можливістю.

Що стосується сторонніх соціальних аплікацій, Blippr можна зв’язати з рядом сервісів, серед яких Twitter, FriendFeed, Plurk, Tumblr, Last.fm, XBox 360 та інші. Після налаштувань, можна здійснювати постинг в Твіттер всіх ваших “бліпів” (наскільки це доцільно, думайте самі).

Буду радий зустріти і вас на Blippr – я тут.

Ще з минулого літа я повністю відмовився від графічного редактора Photoshop на користь GIMP. Причина проста: для чого використовувати крадену програму для виконання операцій, які без проблем виконуються у вільному графічному редакторі? Одначе, набір моїх навичок роботи з подібними програмами (включаючи Photoshop) не настільки великий, тому досить часто в мене виникало бажання “намалювати” дещо, але я просто не знав як це зробити. В результаті мені спало на думку пошукати в Інтернеті відеоуроки роботи з GIMP’ом і я таки знайшов кілька хороших сайтів.

Meet the GIMP – відеподкаст німецього вчителя хімії та біології Рольфа Стейнорта з Бремену. Рольф уже більше десяти років займається цифровою фотографією і з 1997-го використовує GIMP та Linux. Свій відеоподкаст він веде вже майже три роки і, мушу сказати, виходить в нього досить непогано. Випуски Meet the GIMP ведуться хорошою англійською і покривають різні питання роботи з даним графічними редактором та іншим відкритим софтом для роботи з графікою. Нові випуски виходять щотижня, а підписатися на оновлення можна з допомогою програми Miro.

Сайт №2, про який я також хочу розповісти – це ProGIMP – якісний російськомовний ресурс з набором статей та уроків, присвяченим роботі з цим чудовим графічним редактором. Сайт має можливості для додавання та редагування уроків.

Аналогічний англомовний ресурс Gimp-tutorials.net може похвалитися більш розширеним набором уроків, пензлів та інших файлів, доступних для завантаження.