Блоґ FireON’a

Цього тижня мене запросили до інформаційного відділу Студентської ради НТУУ “КПІ” для того, щоб взяти участь у розробці одного інформаійного проекту (поки-що його назву і концепцію я притримаю в секреті). Розмовляючи з керівником відділу Олександром Рощиним (який, до речі, веде блоґ в ЖЖ), ми обговорювали деякі варіанти створення соціального веб-проекту для студентів КПІ. Хоча, якщо точніше сказати, ми обговорювали не стільки варіанти, скільки саму доцільність того, щоб витрачати зусилля і ресурси на такий проект, як, скажімо, соціальна мережа новин.

Основною недоцільність, на погляд Олександра (та і на мій також), є те, що українське студентство не зацікавлене у подібних сайтах. Питання було наступне: що примусить студента полишити “В Контакте” (не назавжди, звичайно) і писати пости в digg-подібний сервіс? Я спробую висловити власну думку стосовно цього.

Як би це банально не звучало, але ще досить багато провайдерів (в т.ч. і КПІ-Телеком) “привілеюють” український трафік і карають високими тарифами за закордонний. Як наслідок, користувач послуг такого провайдера буде концентруватись на українських ресурсах, значну долю ринку яких займають “стандартні” портали типу Бігміра. У такому випадку користувача полишають такі корисні речі, як del.icio.us, YouTube, Picasa/Flickr, Google Docs, Google Reader (!!!). Українських (UA-IX) альтернатив, на жаль, небагато (якщо такі взагалі є для того чи іншого типу сервіса).

Несприйняття нових медіа (блоґів, подкастів, соцмереж), мабуть, викликана вродженим комплексом “стандартного”: є стандартний браузер IE, з допомогою якого можна зайти на ЖЖ, li.ru, diary.ru і почати вести “днєву” (таку, як у всіх). Величезний прорив, безумовно, зробила соціальна мережа “В Контакте”, проте, привівши мільйони (!!!) людей до нормального social networking’у, вона знову ж таки стала “стандартною”, тому соцмережі іншого типу просто не будуть сприйматися середньостатистичним інтернет-юзером.

Наш Web, на жаль, не на жарт відстає від західного. Для чого соцмережі новин, якщо є korrespondent.net? Для чого соціальні закладки, якщо IE має функцію закладок (!!!), а цікавий лінк друг перешле по ICQ? Для чого вести блоґ, якщо з однодумцями можна поспілкуватися на форумі, а в кращому випадку писонути пост на “днєві”? Ми ще живемо у Web 1.0, де сайти створюються розумними дядями, а ми є лише читачами.

Свого часу, звичайно, ми прийдемо до нормального рівня соціальності, але ніхто не заважає прискорювати цей процес. Для початку, розкажіть другу про блоґінг і його переваги. Мені особисто сподобалась ось ця стаття, яку і можна використати для “пропаганди”. Покажіть другу del.icio.us, Блоґосвіт/Chuv, поясність принципи роботи RSS і фід-рідерів. Такий лікбез, як на мене зацікавить незацікавлену персону і приведе її до “правильного” вебу. Чим вам не альтруїзм?

UPD:
Хто не байдужий до даної проблеми і бажає допомогти, заходьте сюди.

Уже тиждень, як сиджу на Фейсбуці. Добре, що були зняті вікові обмеження, тому я зміг швидко і без перешкод зареєструватися. Як годиться в західних соцмережах, при реєстрації можна було просканувати Gmail-скриньку на наявність друзів, а також запросити потенціних фейсбуківців.

Якщо ви мали досвід “роботи” з Вконтакте.ру, Facebook не здасться вам чимось новим, тим більше, що російський аналог разом з численними клонами сам є клоном Фейсбука. Так само зверху красується ваша фотографія, трохи нижче - персональна і контактна інформація, в сайдбарі відображаються друзі і групи, а знизу можна знайти стіну, на якій кожен бажаючий зможе залишити повідомлення. Хоча “кожен бажаючий” - це вже трохи гучно сказано. Що одразу кидається в очі, так це те, що переглядати можна лише профілі друзів, тому, поки людина не підтвердила з вами знайомство - реальне чи віртуальне - ні про які профілі і ні про яку стіну не може бути й мови .

Ще однією особливістю даної соцмережі є наявніть так званих “Facebook Apps” - внутнішніх розширень, які можна почепити до себе у профіль. Це можуть бути як банальні іграшки чи жарти, так і різноманітні веб-два-нольні штуки, наприклад хмарина теґів з del.icio.us чи бедж з останнім повідомленням Twitter. Словом, обрати є з чого: якщо вірити Вікіпедії, таких еплікейшнз нараховано уже більше 14 тисяч. Платформа Facebook дозволяє розробникам створювати різноманітні доповнення і інтегрувати їх у соцільну мережу. Ну скажіть, чим вам не Open Source?

Мережа була створена в 2004 році для об’єднання студентів Гарварду. Пізніше вона стала всеамериканською і об’єднала студентів інших вузів. Зараз Facebook виходитиь на міжнародний рівень і включає в себе не лише мережі університетів, але й мережі шкіл, компаній, географічних регіонів, міст і країн. На жаль, для українців існує лише мережа Ukraine, тоді як жоден український університет (поки-що) не включений в базу даних Facebook.

Так що, що б там не казали про .ru мислення, на даний момент для пересічного українського студента західні соціальні мережі - лише перспектива. Комусь заважає мовний бар’єр, комусь - психологічний (сам знаю таких людей), для когось бар’єром може бути відсутність українських мереж або мала кількість українців, зареєстрованих на Facebook. Словом, все ще попереду, але ніколи не рано і, тим більше, ніколи не пізно все таки долучитись до міжнародної соціальної спільноти, серед якої вже є такі українські блоґери, як:

Я

та, можливо, інші;-)

Social WidGET - сервіс мого власного виробництва. З його допомогою можна створити невеличкий віджет з лінками ваші на профілі в різних соціальних ресурсах. Поки-що доступні:

• del.icio.us
• YouTube
• Flickr
• Last.fm
• а також лінк на ваш блоґ

Пізніше будуть додані і інші соцсайти. Сервіс, звичайно, сируватий, але я запрошую всіх читачів взяти участь в тестуванні.

Сам віджет виглядає так:

	del.cio.us
	YouTube
	Flickr
	Last.fm
	Мій блоґ
	GET WidGET

UPD

Додав соціальні мережі LinkedIn, В Контакте, Wakoopa .

На сайті “N-Admin Україна” є підбірка чудових відеороликів, що пояснюють такі сучасні веб-технології, як RSS, соціальні мережі, соціальні закладки та Wiki. Більше того, всі відеофрагменти професійно озвучені українською, тому на слух сприймаються просто фантастично. Їх автором є Лі ЛеФевер з сайту Common Craft, який спеціалізується саме на поясненні новітніх технологій та ще багатьох речей у зручній формі. Українською вищезгадані відео озвучені студією worldwebstudio (тут знаходиться їхній канал на YouTube). Отож, “Просто про соціальні спільноти”:

В продовженні відео про RSS, Wiki та соціальні закладки.
Читати далі »

На це відео я наткнувся минулої суботи на блозі “Хроніки ХайВей”. Автором музики, а також самого кліпа є хлопці з гурту “The Richter Scales”, що співають в стилі А Капелла (хто чув Піккардійську терцію, має зрозуміти). Отож, пісенька присвячена Web 2.0-проектам, а також тим, хто їх створює, а у відео можна побачити обличчя Ларрі Пейджа, Сергія Бріна та інших творцям і розробникам Web-сервісів.

Як повідомив Jeffro2pt0, на тижні розгорівся скандал щодо авторських прав, через що кліп був видалений з YouTube. Справа в тім, що одна з фотографій, використаних в кліпі, а саме фото Оуена Томаса, автора блоґу Valleywag, була взята з Flickr-альбому юзера Fetching, який почав качати права . “The Richter Scales” пообіцяли виправити цю помилку, перевіривши всі матеріали, які були вткористані для створення відео. Та як би там не було, “Bubble video” вчора знову було викладено на YouTube стороннім користувачем.

До речі, на сайті гурту “The Richter Scales” можна скачати “Here Comes Another Bubble” та ще кілька треків .

Ідея соціальних новинарних ресурсів уже давно стала плагіатом на Заході, і новий digg-клон уже ні для кого не є несподіванкою.

Які ж справи в УАнеті? Багато українських веб-розробників зацікавилося концепцією “Другого вебу”, тому подібні ресурси зараз з’яляються доволі таки часто. Звичайно, багато в чому це дійсно клони західних чи російських аналогів, проте деякі дійсно заслуговують на те, щоб звернутии на них увагу. Сьогодні я б хотів поговорити саме про соціальні сервіси новин.

1. ХайВей. Сервіс позиціонує себе, як першу в україномовному та російськомовному просторі соціальну мережу журналістів. Заходячи на сайт, одразу бачиш, що над ним працювали справжні професіонали: все дуже технічно організовано, дизайн залишає суто приємні враження, сама направленість ХайВею не викликає ніяких скмнівів, що сервіс рухається саме в тому напрямку, в якому рухається майже весь західний Веб.

Як я вже сказав, ХайВей - це соціальна мережа журналістів, тому найбільше інформації ви знайдете саме на ту тематику, яку найбільше облюбували вітчизняні журналюги, а саме політику й економіку. Але не поспішайте з висновками - ХайВей має також такі розділи, як “Світ навколо” (суспільство, культура, hi-tech…), “Літературна сторінка”, “Цікаве в Інтернеті”, а також володіє фотоальбомом і форумом. Якщо ви бачите в собі майбутнього журналіста, є ним, або просто хочете себе ним відчути - ваша дорога на ХайВей.

2. Домашній ПК. Не сприйміть це за рекламу, але я вважаю ДПК найбільш прогресивним виданням неньки-України, і багато в чому тут заслуга редакції, що складається не лише з чудових спеціалістів, а просто з хороших людей, погляди яких я поділяю. Створення вебсайту журналу було, на мою думку, надзвичайно сміливим і розумним рішенням, а формат був просто таки геніальним. Хоч спочатку “Блог ДПК” містив тільки записи членів редакції, пізніше сайт перетворився на справжній агрегатор ідей і інформації, де в одній команді працюють як автори журналу, так і його читачі.

Категорії на сайті такі ж, як і в журналі: “ХАРДWARE”, “СОФТWARE”, “ИНТЕРНЕТ” і “F1″. Саме на цю тематику пишуть статті юзвєрі у вбудованих блоґах, а найпопулярніші креативи активно коментуються і оцінюються іншими юзвєрями і, як належить, висвічуються на головній сторінці. Якщо ви любитель hi-tech, Інтернету, ігор і ДПК - вам на сайт журналу.

3. Блоґосвіт - створений MrGALL‘ом соціальник мабуть був першим україномовним сервісом подібного характеру. На жаль, його доля не була безхмарною: тимчасовий бум швидко закінчився, а після нього в “Блоґосвіт” почали додаватися скоріше не новини, а реклама мобільних операторів, яка теж доволі швидко затихла. Зараз же над сервісом працює мій онлайн-френд SilverOK зі своїм знайомим Styler’ом. Уже зараз сервіс знову починає набирати обертів, а ви можете долучитись до нього, вчасно вписавши себе в мабутню Еліту Блоґосвіту.

4. Chuv. А й справді, чи ти chuv про те, що український Web 2.0 поповнився ще одним ресурсом? Якщо ні, то гайда знайомитись! Chuv мені сподобався в першу чергу своїм дизайном, а також найбільшим теґом у хмаринці - “Інтернет”. Дійсно, машканці сервісу полюбляють писати саме про Інтернет, hi-tech та на інші цікаві і актуальні теми для суспільства Другого Вебу. Користувачів там поки небагато, але прюцюють вони сумлінно, а в числі перших - ще один мій онлайн-френд, володар кількох земельних ділянок в моєму блоґролі hellveen.

5. Гарні новини. Як і Блоґосвіт з Chuv’ом, “Гарні новини” прюцюють на двигунці Pligg - OpenSource-аналогу digg’a. Ресурс також доволі молодий, але уже має більше 20 авторів, серед яких відомий український блоґер, диктор програми “Блоґерський тиждень” Дмитро Губенко. На сайті представлені новини на суспільно-політичну тему, тому він буде цікавий в першу чергу людям середнього віку, що поступово переходять від теленовин до Інтернету, а також усім небайдужим до політичних подій в Україні і світі.

Симпатичне відео, що показує нам кадри історії обчислювальної техніки і Інтернету, де революцією були розробка персонального комп’ютера і World Wide Web, які, в свою чергу, привели нас до такого загадкового явища, яке ми з благоговінням звемо “Web 2.0″.

Thx 2 Jeffro2pt0

Відтепер популярний веб-інтегрований месенджер Meebo, що підтримує такі протоколи, як ICQ/AIM, Jabber/GTalk, MSN і Yahoo, укомплектувався функцією передачі файлів.

Комусь, та й знадобиться .

Три останні тижні я приділяв мало часу відвідуванню багатьох веб-ресурсів, в тому числі Wakoopa, де влітку я просиджував доволі таки довго, адже мене, як любителя різноманітного софту, дуже приваблювала концепція “Last.fm для софту”. Сьогодні ж я випадково заглянув на Вакупу і побачив, що розробники доволі таки непогано попрацювали над фен-шуєм.

New WakoopaFlamber.ru

Якщо говорити про кольрову схему, то вона тепер складається на лише з білого кольору, а ще й з чорного, що додає Вакупі більшої солідності. Звичні вкладки “Home”, “My profile”, “Software”, “People” і “Developers” відтепер обзавелися підрозділами, такими, як “Dashboard” (софт, який мені б сподобався, софт, який юзають мої друзі, нові версії мого софту, коментарі щодо мого софту, новини про Вакупу), “Tags” (показує всю хмарину теґів), “Questions” (розділ штибу FAQу) “The Team” (фотографії творців сервісу і їх робочої обстановки) та ін. Крім цього, Wakoopa відтепер показує які програми використовуються найчастіше, а також останніх активних розробників, а також якою (або якими) ОС ти користуєшся і в якій (яких) ОС працює та, ич інша програма (ОС, щоправда, так і залишається тільки дві - Windows і MacOS).

flamberFlamber.ru

LordPro.teus нещодавно написав:

Починаю жалкувати, що зв’язався свого часу з цим сервісом (Flickr) … на жаль, надто вже вони комерціалізувалися… принаймні, мене неочікувано вразив ліміт у 200 фото для безкоштовних аккаунтів… при перевищенні - старі фото видаляються…

Отож, буду радий, якщо хтось порадить щось на заміну…

Тому в якості фідбеку на питання пропоную ознайомитись з одним російським веб-сервісом для хостингу зображень під назвою Flamber.

Перш за все скажу, що Flamber створювався не просто як фотохостинг, а як альтернатива, заміна, клон (називайте, як хочете) всесвітньовідомого Flickr’a. Інтерфеси сервісів надзвичайно подібні, і для людей, що мали досвід роботи з Flickr абсолютно не буде важко опанувати і Flamber. Проте найбільша перевага для користувачів є, мабуть, саме те, що у Фламбері відсутній ліміт, той що не дає спати власникам безкоштовних аккаунтів на Флікрі.

Проте існують і інші, причому доволі приємні, відмінності Читати далі »

Що тут написати? Yep! Twitter adds search… Не знаю тільки, чи зацікавить ця новина нашу Web-громадськість, якій Твіттер уже набрид…

Але факт є фактом: відтепер можливий пошук по авторам мікроблоґів. Так-так, саме по авторах, а не по записах. На жаль.

Пропоную власну експериментальну мапу. Вона включає в себе такі елементи:
1. Мітка “Майдан Незалежності” з відео “Геть зРаду!”
2. Мітка “НСК Олімпійський” з зображенням стадіону
3. Мітка “Маріїнський палац” з фотографією палацу і коротким описом
4. Маршрут “Майдан Незалежності - Маріїнський Палац/Верховна Рада”
Читати далі »

Дивно, але Інтернет, а точніше сказати Web 2.0, перетворив таку на перший погляд нудну річ, як мапу, на останній крик моди. А флагманом тут беззаперечно є Google Maps, де нещодавно були презентовані дуже приємні нововведення.

Як відомо, використовувати Google Maps у себе на сайті можна було вже давно, але процедура була не з легких, і тому рядовому користувачу залишалось тільки з заздрістю дивитись на сайти і блоґи з “крутими” картами. Але, як я вже сказав, ситуація кардинально змінилася - тепер можна не тільки вставити мапу в блоґ простим кодом, але й додати до неї фото та відео!

Все насправді дуже просто.
1. Заходимо на Google Maps і відкриваємо вкладку “My Maps”
2. Створюємо нову мапу (Create new map)
3. Обираємо місце на Земній кулі і приступаємо до роботи
4. До карти можна додавати лінії (для зображення маршрутів), виділені ділянки (для обведення певної території) і мітки (для позначення певного об’єкта чи місця). Про останні поговоримо докладніше Читати далі »

Для людей, яким сподобалась ідея Google відруальної прогулянки містом, реалізована в продукті Street View, буде цікавою інформація про те, що з 7 серпня можливість огляду доступна ще для чотирьох міст:
Лос-Анджелес
Сан-Дієґо
Х’юстон
Орландо

Сьогодні ми придивимось ближче до сервісу під не дуже вимовистою назвою “Yappd“. Якщо сказати стисло, то це ще один клон уже відомого в наших краях twitter‘a, навіть назва ніби на це наштовхує (YA - абревіатура від “Yet Another”).

Дизайн сайту дуже схожий на дизайн twitter.com та інших його клонів: зверху ми маємо поле для вводу чергового яппа, а знизу самі записи: власні, вибрані і всі разом (перемикається це з допомогою вкладок). Зліва, як і належить, місце для аватару, а на верхній панелі поруч із логотипом сервісу бачимо знайомий ще за твіттером набір функцій по роботі з Yappd.

Та все ж, існують і відмінності між Yappd і Twitter. Перша відмінність - у призначенні. Тоді коли в твіттері люди писали про те, що вони роблять, то тут юзери япплять про те, що вони думають. Друга ж - у розмірі максимального повідомлення, яка складає 150 символів - на 10 більше, ніж ми звикли . Тут мабуть так: для того, щою описати, що ти робиш, достатньо і 140 символів, а от думка вимагає більше . Щодо підтримки кирилиці, то тут вона реалізована нормально, а от про можливість постити “будь-де, будь-коли” цього не скажеш: існує тільки дві можливості для яппінгу: або ти пишеш з головної сторінки, або надсилаєш повідомлення по електронній пошті (!), яке публікується через 1-2 хвилини. До речі, беджів там теж нема, тому прикрасити сайдбар юзвєрям не вдастся .

Для тих, хто ще досі не розібрався, що ж означає термін Web 2.0, пропоную чудову візуальну ілюстрацію відмінностей між Web 1.0 та Web 2.0.

Отже, що ми маємо: Web 1.0-сайт створюється і наповнюється виключно автором, тоді як проект Web 2.0 орієнтований саме на наповнення користувачами. В ролі ж читачів виступають не безликі Інтернет-серфери, а соціальна мережа користувачів, які по сумісницву і є наповнювачами.

Надзвичайно важливою є технологія RSS, що стала вже звичною для багатьох користувачів Мережі і використовується для більш зручного одержання і читаття інформації.

Зліва ми бачимо атрибути контенту Web 2.0-сайтів. Крім звичної раніше текстової інформації можна виділити фото, відео, звук, елементи спілкування, географічний контент (мапи) і, що найголовніше, теґи.

Схема є досить зрозумілою і дійсно чудово підходить для ілюстрації відмінностей Web 2.0, але все ж певні елементи не враховані. По-перше це веб-сервіси, а саме концепція “Веб, як платформа”: веб-пошта, стартові сторінки, онлайнові офісні пакети і т.п. По-друге це блоґи. Хоч сам по собі блоґ не завжди є в повній мірі Web 2.0-сайтом, адже найчастіше він наповнюється одним автором, та все ж блоґосфера в цілому є невід’ємним елементом Web 2.0, адже елементами блоґу є ті ж самі теґи (категорії), система коментування, а також поєднання тексту і різних видів мультимедіа.