Продовжуючи тему розповсюдження інформації про допомогу постраждалим від повені, приводжу рахунки для переказу коштів, а також телефон гарячої лінії. Нагадаю, що до інформування долучились також hellveen, Jarofed, Internetessa, mr.petruccio, Коля Шлапак та ін.
Читати далі »
Таке відео я побачив на головній сторінці порталу Online.ua:
Ми презентуємо форму нашої олімнійської команди - спортивну форму, яку готувала, відпрацьовувала дизайн з урахуванням інтересів наших спортсменів, з урахуванням інтересів нашого національного колориту компанія Nike.
То, что вы видите - экипировка, которая здесь представлена на манекенах - это результат 18-месячной работы компании Nike совместно со специалистами Олимпийского комитета Украины…
Що одразу кидається в очі, так це надпис “UKRAIИE” на всіх екземплярах форми. Не знаю, можливо це і є той самий “національний колорит”, про який говорив Сергій Бубка, але виглядає все це або як помилка п’ятикласника-двієчника, або як продукція китайських виробників (можливо над формою працювали “спеціалісти” не з Nike, а з Nyke, або, можливо, навіть з Adeedaz). Хоча найвірогідніше, що форму розробила все-таки Иike.
Нещодавно було відкриту українську версію польського блоґохостинга Blox.com.ua. Ознайомитись з сервісом мені вдалося лише вчора.
Загалом сервіс найбільше асоціюється з ґуґлівським Blogger.com: дуже схожа панель управління, можливість вести кілька блоґів, система вибору шаблонів і форма редагування CSS. До речі, щодо шаблонів: загалом їх 19, як мінімум 4 з яких портовані з WordPress, інші дуже нагадують LiveJournal, хоча існують і досить симпатичні рішення. Сайдбарних віджетів немає, зате існує одне поле, куди можна напихати різноманітний HTML/JavaScript-код, що буде розміщений під закладками (тамтешня назва блоґролу).
Для постингу за умовчуванням ввімкнений доволі громіздкий WYSIWYG-редактор, що, як на мене, лише перевантажує сторінку зайвими опціями і збільшує час завантаження. Якщо ж редактор відключити, доведеться користуватись звичаною HTML-формою, причому будь-які допоміжні кнопки будуть відсутні: WordPress і Blogger.com тут явно попереду.
Слід також відзначити, що таких ЖЖ-шних штук, як френди і спільноти, у Блоксі немає, чим він вигідно відрізняється від LiveJournal, LiveInternet, Diary.ru і подібних “щоденникових” сервісів. Щодо локалізацій, то Blox вміє розмовляти українською, польською, російською і англійською.
Загалом Blox.com.ua - цілком хороший сервіс блоґохостингу, придатний як для щоденників, та і для більш серйозних проектів. Слід відмітити те, що Blox знаходиться в UA-IX, тому в першу чергу він сподобається людям, які б бажали вести блоґ, але були сковані ціною міжнародного трафіку.
Ідея соціальних новинарних ресурсів уже давно стала плагіатом на Заході, і новий digg-клон уже ні для кого не є несподіванкою.
Які ж справи в УАнеті? Багато українських веб-розробників зацікавилося концепцією “Другого вебу”, тому подібні ресурси зараз з’яляються доволі таки часто. Звичайно, багато в чому це дійсно клони західних чи російських аналогів, проте деякі дійсно заслуговують на те, щоб звернутии на них увагу. Сьогодні я б хотів поговорити саме про соціальні сервіси новин.
1. ХайВей. Сервіс позиціонує себе, як першу в україномовному та російськомовному просторі соціальну мережу журналістів. Заходячи на сайт, одразу бачиш, що над ним працювали справжні професіонали: все дуже технічно організовано, дизайн залишає суто приємні враження, сама направленість ХайВею не викликає ніяких скмнівів, що сервіс рухається саме в тому напрямку, в якому рухається майже весь західний Веб.
Як я вже сказав, ХайВей - це соціальна мережа журналістів, тому найбільше інформації ви знайдете саме на ту тематику, яку найбільше облюбували вітчизняні журналюги, а саме політику й економіку. Але не поспішайте з висновками - ХайВей має також такі розділи, як “Світ навколо” (суспільство, культура, hi-tech…), “Літературна сторінка”, “Цікаве в Інтернеті”, а також володіє фотоальбомом і форумом. Якщо ви бачите в собі майбутнього журналіста, є ним, або просто хочете себе ним відчути - ваша дорога на ХайВей.
2. Домашній ПК. Не сприйміть це за рекламу, але я вважаю ДПК найбільш прогресивним виданням неньки-України, і багато в чому тут заслуга редакції, що складається не лише з чудових спеціалістів, а просто з хороших людей, погляди яких я поділяю. Створення вебсайту журналу було, на мою думку, надзвичайно сміливим і розумним рішенням, а формат був просто таки геніальним. Хоч спочатку “Блог ДПК” містив тільки записи членів редакції, пізніше сайт перетворився на справжній агрегатор ідей і інформації, де в одній команді працюють як автори журналу, так і його читачі.
Категорії на сайті такі ж, як і в журналі: “ХАРДWARE”, “СОФТWARE”, “ИНТЕРНЕТ” і “F1″. Саме на цю тематику пишуть статті юзвєрі у вбудованих блоґах, а найпопулярніші креативи активно коментуються і оцінюються іншими юзвєрями і, як належить, висвічуються на головній сторінці. Якщо ви любитель hi-tech, Інтернету, ігор і ДПК - вам на сайт журналу.
3. Блоґосвіт - створений MrGALL‘ом соціальник мабуть був першим україномовним сервісом подібного характеру. На жаль, його доля не була безхмарною: тимчасовий бум швидко закінчився, а після нього в “Блоґосвіт” почали додаватися скоріше не новини, а реклама мобільних операторів, яка теж доволі швидко затихла. Зараз же над сервісом працює мій онлайн-френд SilverOK зі своїм знайомим Styler’ом. Уже зараз сервіс знову починає набирати обертів, а ви можете долучитись до нього, вчасно вписавши себе в мабутню Еліту Блоґосвіту.
4. Chuv. А й справді, чи ти chuv про те, що український Web 2.0 поповнився ще одним ресурсом? Якщо ні, то гайда знайомитись! Chuv мені сподобався в першу чергу своїм дизайном, а також найбільшим теґом у хмаринці - “Інтернет”. Дійсно, машканці сервісу полюбляють писати саме про Інтернет, hi-tech та на інші цікаві і актуальні теми для суспільства Другого Вебу. Користувачів там поки небагато, але прюцюють вони сумлінно, а в числі перших - ще один мій онлайн-френд, володар кількох земельних ділянок в моєму блоґролі hellveen.
5. Гарні новини. Як і Блоґосвіт з Chuv’ом, “Гарні новини” прюцюють на двигунці Pligg - OpenSource-аналогу digg’a. Ресурс також доволі молодий, але уже має більше 20 авторів, серед яких відомий український блоґер, диктор програми “Блоґерський тиждень” Дмитро Губенко. На сайті представлені новини на суспільно-політичну тему, тому він буде цікавий в першу чергу людям середнього віку, що поступово переходять від теленовин до Інтернету, а також усім небайдужим до політичних подій в Україні і світі.
Спеціально до Покрови Сашко Положинський та Андрій Підлужний випустили відеокліп на їхню спільну пісню “Не кажучи нікому”. Як і сама пісня, кліп буде вільно розповсюджуватись, а Інтернет його творці вважають основною силою, з допомогою якої кліп досягне сердець глядачів.
Зйомки відбувались в напівзруйнованому Загорівському монастирі на Волині.На цьому місці, 8-11-го вересня 1943-го року, чота УПА під проводом Берези мала великий бій з німецькими окупантами та їхніми польськими прислужниками. Внаслідок бою близько тисячі нападників було вбито і поранено, українців загинуло близько тридцяти. Після того, як монастир було закидано бомбами з літаків та запалено, частина упівців з боєм вирвалася з оточення.
Приємного перегляду!
UPD
Вітаю читачів блоґу, а також весь український народ з 65-річчям заснування Української Повстанської Армії. Цього дня ми вшановуємо пам’ять загиблих, а також юажаємо наснаги молодому поколінню - гідним продовжувачам справи українських повстанців часів Другої світової, героїв Крут та сотень інших патріотів, що віддано служили своїй Батьківщині.
Слава Україні!
Сьогодні я побував на на презентації перекладу сьомої книги про Гаррі Поттера від “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ” в Українському Домі.
Дійство почалося о 17:00, коли оркестр Президента України заграв “Hedwig’s Theme”. Далі на подіум вийшов Гегрід, що привітав присутніх (”… любі дівчатка та хлопчики …”), після чого викликав “батьків” українського Поттера - Івана Малковича та Віктора Морозова. Ефектні і колоритні розповіді не давали гостям так би мовити заснути, а я особисто хотів би відмітити те, що пан Малкович подякував “Українському фан-клубу Гаррі Поттера” і звернув увагу на перекладачів з “Енвайрому”, про яких я вже писав. Він висловив подяку представникам спільноти за те, що ті прибрали з сайту свій переклад і сказав, що гордий за те, що в Україні підростає молодь, що шанує право і закон. Щодо себе, то, хоч я і не слідкував за розвитком подій на “Енвайромі”, хочу висловити Мустангу і його друзям величезний респект.
Далі прийшов час вікторини, де між найзавзятішими знавцями Поттеріани, що обступили Малковича, Морозова і Гегріда, точилася боротьба за десять книг: присутні мали якнайшвидше відповісти на запитання по змісту епопеї, а той щасливчик, що робив це першим, отримував свій екземпляр. Слід згадати також і те, що одну з книг отримала представниця “Українського фан-клубу Гаррі Поттера” під ніком Аріна.
Як і належить, під час дійства відбувся конкурс двійників Гаррі Поттера, де виграв хлопець на їм’я Богдан, що також отримав омріяний екземпляр “Смертельних реліквій”.
Проте айцікавіше, мабуть, було те, як Малкович з Морозовим шпарили пісеньку про Гарріка й “Абабу”. Сподіваюсь, що хтось викладе це відео в Мережі.
Загалом було цікаво, а що найголовніше, я придбав сьому книгу, за яку заплатив 39 грн. З сьогоднішнього дня і ви можете придбати “Гаррі Поттер і смертельні реліквії” у вашій книжковій крамниці.
24 серпня була презентована пісня, записана Сашком Положинським (Тартак) та Андрієм Підлужним (Нічлава) під назвою “Не кажучи нікому”. Пісня присвячена воїнам УПА, що боролись за Україну під час Другої Світової і покликана звернути увагу на їх подвиг. Характерною особливістю релізу є те, що запис доступний для вільного завантаження і, більше того, творці закликають його поширювати і розповідати іншим. Читати далі »
Хто, ще не бачив…
Усіх читачів блоґу і весь український народ хочу привітати з Днем Незалежності України, який є першим для мене, як блоґера і шістнадцятим для України. Тож побажаємо нашій Неньці розвитку і процвітання, а всім громадянам сили і наснаги у побудові сучасної, розвиненої і прекрасної держави.
Блоґерам же бажаю натхнення на написання чудових статей рідною мовою і поповнення нашої спільноти. Цитую статтю з ДПК за серпень минулого року:
Возникли первые объединения блоггеров, правда, весьма малочисленные. Каталог my.uablog.info ссылается на три десятка украинских Web-реcурсов. В рейтинге top.blog.net.ua аж восемь участников [...] Украинская блогосфера набрала в весе за счет личных дневников и с надеждой ждет появления специализированных блогов.
Як бачимо, українська блоґосфера росте, як гриби після дощу: з’являються нові цікаві тематичні ресурси, збільшується число блоґерів - як загалом, так і в числі спільнот/рейтингів. Так що статтю Максона Пуговського в ДПК річної давності вже можна назвати точною по відношенню до нашої блоґосфери, яка зустріла iDay ‘07 з високо піднятою головою. Яким же буде iDay ‘08?
В середовищі прихильників серії GTA з’явилась інформація про те, що першим “голосом”, який погодився співпрацювати з Rockstar в розробці GTA IV стала українська співачка Руслана. І це при тому, що самі рокстарівці такі речі стараються тримати в таємниці.
Наразі Руслана знаходиться з гастролями в США, де найближчим часом і запише кілька фраз для жіночого персонажу. Вибір Руслани був невипадковим, адже, нагадаю, головним героєм чергової “серії” буде вихідець зі Східної Європи.
Також Руслана надасть право на використання в грі кількох своїх пісень.
За інформацією GTA.COM.UA.
… тепер на екрані. Тобто п’ятий фільм про юного чарівника буде дубльовано солов’їною. Про це я дізнався, як це і належить, з сайту Kino-Pereklad.org.ua. Дубляж буде проведено студією AdiozProduction Studio.
Для AdiozProduction Studio картина «Гаррі Поттер та Орден Фенікса» також особлива, та не лише цим. Окрім безпосередньої участі у такого рода дебюті фільму, цей проект поповнив ряди наших клієнтів компанією “CineType” із Словаччини.
“CineType” – європейська компанія, яка займається дублюванням словацькою мовою фільмів для сімейного перегляду компаній Walt Disney, Warner Brothers, Columbia, Dream Works, Fox. З 2007 року “CineType” продукує українську мовну версію кікофільмів компанії Warner Brothers.
Скажу зразу, Євробачення я не дивився, ібо не показує в мене перший канал. Щодо Сердючки, яку зараз всі так хвалять, то можете мене побити камінням, яле я все ще вважаю, що Сердючку не треба було слати на Євробачення. Ну поржали люди… І що з того? Яке в них після цього буде враження про Україну? Як про країну гультяїв-трансвеститів?
Чому ви думаєте росіяни так люблять Сердючку? Та тому, що, дивлячись на неї, русскій чєлавєк думає про меншовартість українця і про свою більшовартість.
Але це моя суб’єктивна думка, я не осуджую тих, кому творчість Данилка подобається - ласкаво прошу в коменти…
Сьогодні зранку натрапив на один доволі цікавий проект, який провадить громадська органцізація “Центр культурного менеджменту”. Метою проекту є забезпечення сільських шкіл і бібліотек старими комп’ютерами, пожертвуваними окремими особами чи підприємствами.
Як відомо, в Україні прірва між містом і селом є досить глибокою вже протягом багатьох десятків років, починаючи ще від сталінської політики ізоляції села і закінчуючи недофінансуванням сіл в наш час.
З власного досвіду знаю, що чим ближче село до великого міста чи райцентру, то тим більша вірогідність того, що школи там комп’ютеризовані; якщо ж село, так би мовити, в глушині, то про комп’ютери і Інтернет не може бути й мови.
Як стверджує сам “Центр культурного менеджменту”, завдяки підключеним до Інтернету комп’ютерам:
Детальніше читайте на сторінці проекту.
Відео про проект (Час-Time):
Всіма руками підтримую ініціативу, і, хоч технікою і не допоможу, постараюсь допомогти на інформаційному фронті.
Нині вся українська онлайн-громадськість стурбована діями Росії щодо суверенної естонської держави. Ми не можемо стояти осторонь, адже спочатку була Грузія, тепер Естонія… Хто буде наступним? Росія доходить до того, що без вагань втручається у внутрішні справи суверенної країни, члена ЄС і НАТО. Що тоді говорити про Україну, яка не те що не має достатньої гарантії захисту з боку міжнародних організацій, але й переповнена явно проросійськими і антидержавними політичними силами. Та що там політичними? По Криму гуляють чорносотенці й козаки, на Донбасі повно сеператистсько налаштованих бритоголових бандюків… Україна має “п’яту колону” і, що найстрашніше, людей, що цю колону підтримують.
Тому тут хочеться згадати принцип часів сталінізму: забрали сусіда справа - ти промовчав, забрали сусіда зліва - ти промовчав, забрали сусіда зверху - ти промовчав, забрали сусіда знизу - ти промовчав. Настала твоя черга… Але ні говорити, ні мовчати вже нікому…
Саме тому український народ має підтримати своїх естонських братів у боротьбі за свободу і сувернітет, то му що імперськи налаштована Росія не зупиниться ні перед чим, а наша сила - у єдності. Тому я хочу закликати не лише українців, а й всі інші народи, що не бажають приєднатися до Російської імперії, підтримувати один одного і підтримати Естонію в цей скрутний момент.
Яким чином це можна робити? Як відомо, московська влада закликає відмовитися від споживання естонських товарів, як це було не так давно і з грузинськими. Я дякую Ribel’у за наведення, а ЖЖ-юзеру ![[info]](http://nash-lj.org.ua/zab/ljface/userinfo_oseled.gif){kind=small}
qermit‘у за корисну інформацію, яку я хочу перепублікувати:
Я КУПУЮ ЕСТОНСЬКІ ТОВАРИ! Українцю, купуючи естонські товари, пам’ятай про те, що:
- Естонський Парламент Riigikogu першим визнав український Голодомор 1932–33 рр.
- Українців в Естонії мешкає більш ніж 28 тис. чоловік (2,1 % усього населення). Уряд Естонії піклується про зміцнення самосвідомості української громади, фінансує україномовну освіту, національні фестивалі, гуртки, самодіяльніст
ь.
- Естонія має схожу з Україною героїчну історію боротьби з совєтською окупацією (підрозділи Оmakaitse (”Самозахист”) в кількості 25 000 чоловік чинили збройний супротив совєтській окупації Естонії в 1941 році, а в 1944 - 1956 роках 15 000 ‘лісових братів’ продовжували цю боротьбу під час другої хвилі окупації).
Ниже поданий стислий перелік компаній, які мають вихід на український ринок, і їхньої продукції, яку є шанс купити в України, і в такий спосіб економічно підтримати естонський народ:
- Maseko AS (відомі естонські шпроти, оселедець та інші морські продукти)
- Saare Fishexport (риба і креветки)
- Kalev Chocolate Factory AS (кондитерськи вироби)
- Liviko (знаменитий лікер “Vana Tallinn” (”Старий Таллінн”), а також Vana Tallinn Cream - дешевший аналог Bailey’s Irish Cream)
- AS Paljassaare Kalatööstus (крабові палички VICI, креветки, а також рибні філе швидкого приготування)
- Одяг брендів “Arne”, “Ivo Nikkolo”, “Vasilissa”, “Annu Lensment”, “Monton”, “Mosaic”.
Такою ж є логіка росіян відносно естонських товарів:
Також ви можете розмістити в себе на сайті естонський прапор з посиланням на статтю:
…або юзербар:
[URL=http://fireon.org.ua/ukraine/support-estonia.html][IMG]http://fireon.org.ua/img/Estonia_Userbar.jpg[/IMG][/URL]
…чи кнопку 88х31:
P.S. Дяка Hellveen‘у за кнопку.
“Кааліція”, як бачимо, зараз використовує усі можливості, щоб зберегти владу. Те, що вони використовують школярів - уже ні для кого не новина, це неодноразово висвітлювали ЗМІ, проте в неділю, 29 квітня, мікроавтобус, що віз школярів на підтримку масових акцій комуно-більшовистської більшості, зіткнувся із вантажівкою КамАЗ, в результаті чого постраждало 5 школярів, двоє з яких ще досі перебувають в хірургічному відділенні лікарні.
Сьогодні в Талліні проводився демонтаж і перенесення пам’тника радянським воїнам. Росіськомовні громадяни, як і належить, проявили невдоволення. Та ще й як проявили!
Що мені найбільше запам’яталося, це беззубий гоп з пляшкою пива в руках, що кричав у камеру: “Рассія” Рассія! Рассія! Рассія!”. Сильно в Росію, певно, закортіло… То хто ж тебе тримає? Якби хоч третя-четверта частина “русскоязичної” босячні емігрувала на свою культурну батьківщину, то для Естонії це був би доволі непоганий подарунок. Ато якись негарно виходить: матюкливі гопи живуть своїм гопським життям-буттям, користуючись усіма благами країни-члена НАТО і Євросоюзу, та ще й внутрішня політика естонська їм не до вподоби…
А Естонія від України не так і далеко… Причому не тільки географічно. Мабуть ніхто не забув подій минулої Покрови в Києві: понаїжджало з Криму повно бритоголових чувагів з Євразійської (читай “Велико-царь-батюшка-імперської”) організації, які так само, як і сьогодні в Талліні, рвалися через міліцейський кордон, бажаючи відстояти знову ж таки інтереси своєї любої Рассєї, в яку вони знову ж таки не бажають мігрувати, тікаючи від гноблень і переслідувань “злостних жидо-бандеровців”…
Про це я дізнався буквально 15 хвилин тому по дорозі додому, тому дуже хочу подякувати masterpiecer‘у за новину, а твіттеру за технологію!
Отож, сьогодні в Кардіффі відбулося голосування, результаи якого вирішували долю проведення Євро-2012. Заявки на проведення подавали три сторони: Харватія з Угорщиною, Укоаїна з Польщею та Італія. Україно польську делегацію очолували президенти країн - Ющенко та Качинський. Вчора всі три делегації представили свої презентації, а сьогодні був обраний фаворит, а саме Україна та Польща.
Що ж, вітаю вас!
Як повідомляє ПолітБлоґ, Савік Шустер збирається покинути “Свободу слова” і зайнятися іншим проектом, а саме суспільно-політичним шоу на телеканалі Інтер. За словами Савіка, ICTV - канал занадто малий для такого поважного журналіста, як він, і, крім того, пан Шустер збирається “досягти нових висот”, що на ICTV зробити, за його словами, доволі проблематично.
Чесно кажучи, мене така новина примусила вибалушити очі перед монітором. Справа в тім, що до “Свободи” я настільки звик, що навіть уявити собі не можу, щоб сівши в п’ятницю ввечері перед телевізором, я б не побачив знайомої мармизи Шустера. Жах!!!
Завантажив на YouTube телезвернення Президента України. Хто не бачив - прошу.
Останні коментарі