Для читання достатньо здійснити пошук в Google Books за запитом “polular science” та у першому результаті видачі обрати “Про цей жернал“. Як результат – доступ до архіву по роках.

Дуже цікава річ з точки зору історії науки і техніки.

Нещодавно Річард Столмен опублікував на сайті Free Software Foundation статтю про те, що Mono – відкрита реалізація CLI (.NET) для Linux та інших систем – становить загрозу для Linux та спільноти ВПЗ вцілому. Аргументував він таку позицію тим, що в планах Microsoft – організувати судову травлю всіх реалізацій CLI/C# з допомогою софтверних патентів. І це при тому, що самі CLI та C# є відкритими стандартами Ecma та ISO.

Після публікації вищезгаданої статті, на численних форумах та блоґах (в тому числі українських) почалося обговорення питання “Mono: бути чи не бути?”, і, на превеликий жаль, значна кількість людей висловилась в підтримку Бородатого. Причому аргументація була абсолютно сміховинна: починаючи з “А-а-а! Microsoft зохаває всіх” і закінчуючи “Нафіг мені Mono? Воно потрібно тільки для Томбоя”. Щодо моєї власної думки, то я всіма руками підтримую цей проект, в першу чергу тому, що Mono надає ряд нових можливостей для розробників та користувачів Linux. Для прикладу, Moonlight – вільна реалізація Silverlight – дозволяє без проблем користуватись сайтами та додатками, які використовують Silverlight, що є великим плюсом в просуванні Linux, як десктопної операційної системи. Найбільш популярні Mono-застосунки – Banshee, Tomboy, GNOME Do, F-Spot – вражають своєю функціональністю та інтерфейсом. Не дивно, що Марк Шаттлворт висловлюється в підтримку Mono та не збирається виключати його з стандартної поставки Ubuntu.

Що вражає, так це твердолобість ярих апологетів вільного ПЗ, їх релігійно-сектантська схильність до заперечення всього прортієтарного та намагання вести “священну війну” проти Microsoft. Коли якась компанія-розробник відкритого ПЗ починає співпрацювати з Microsoft, це розцінюється, як зрада “інтересів партії”, а висловлювання окремого індивіда, яке суперечить з думкою “бородатих отців”, стає єрессю. Можливо, я занадто емоційно описав ситуацію, але саме такою вона видається мені. Яскравий приклад – маразматичний блоґ Boycott Novell, який не містить нічого, окрім критики Novell, Microsoft та проекту Mono. І все це при тому, що рідко хто висловлюється, наприклад, проти Adobe: Flash і Gnash всі ставлять без проблем, а от Moonlight розцінюють, як реальну загрозу спільноті FOSS.

Керівник команди розробки Mono Міґель де Іказа, як на мене, є яскравим прикладом лінуксоїда з правильним баченням технологій та IT-індустрії в цілому. Аналогічно можу сказати і про Шаттлворта. Якщо такі люди будуть керувати розробкою, можна не турбуватись про десктопне майбутнє Linux; якщо ж за справу братимуться “столмени”, матимемо не що інше, як операційну систему Emacs .

Лінки по темі:

Блоґ Міґеля де Ікази
Twitter Міґеля де Ікази
Microsoft Community Promise стосовно CLI, C# та інших суміжних технологій

Тест-драйв відбувся в понеділок, 1 червня. Основну частину дійства зайняла презентація Ігоря Шастітко про нові можливості системи порівняно з бета-релізом. Ігор (з виступами якого я знайомий ще з осіннього Блоґкему) розповів про розширені можливості системи для роботи з різного роду пристроями, починаючи з сканерів відбитків пальців і закінчуючи NAS та іншими пристроями домашньої мережі. До речі, саме робота в домашніх мережах є одним з пріоритетних напрямків Windows 7. Ігор продемонстрував роботу нового менеджера пристроїв, установку “домашніх груп” (Homegroup), а також показав можливості для стрімінгу відео з основного комп’ютера на інші пристрої мережі, запустивши HD-відео на своєму планшеті, який виконував лише функцію монітора.

Після презентацій відбулось таке цікаве дійство, як квест – чотири команди повинні були, сівши за комп’ютер, виконувати завдання, метою кожного з яких була розгадка паролю для доступу до наступного завдання. Наша команда зайняла друге місце: хоч ми досить добре справились з першими завданнями, останнє було завалене через глюк з Internet Explorer.

Загалом івент мені сподобався. Щодо самого Release Candidate, я постараюсь пізніше описати свої враження, тому що поставити систему руки в мене дійшли тільки сьогодні.

Наостанок, кидаю лінки по темі:

Фотографії з тест-драйву

Відгук на ITC.UA

Сторінка завантаження Release Candidate

Відгук про систему на блозі Asus’a

Darien Libarary

Який же стан справ маємо в Інтернеті? Зараз досить часто говорять про систему ідентифікації OpenID, з допомогою якою можна, використовуючи єдиний обліковий запис, логінитися на тих веб-сайтах, які його підтримують. Існує чимало провайдерів OpenID, проте їх майже всіх об’єднує та сама “машинна” особливість – використання системи “логін/пароль” для входу на сервіс провайдера.

Абсолютно іншу технологію було обрано провайдером myvidoop. Пароль там не використовується взагалі. Замість нього користувачу пропонується при реєстрації обрати три картинки, що характеризують певну категорію предметів, скажімо літаки, коти та їжа. Надалі при вході буде показаний так званий ImageShield- набір з 9 картинок, серед яких 3 задовільняють обраним категоріям при реєстрації. Кожній картинці відповідає певна літера, і комбінація з трьох правильних літер і буде паролем для входу.

Для забезпечення більшого рівня безпеки ImageShield показується тільки в браузерах, які користувач використовує на власному комп’ютері – при вході з іншої машини лінк до ImageShield’у висилається на e-mail.

Тим не менш, розвиток мережевих технологій, в тому числі Rich Internet Applications (хоча зараз не про це), неодноразово наводив мене на думку про можливість зручного віддаленого доступу до власного робочого середовища (пам’ятаєте, я вже писав про свої думки з приводу Web Desktop?).

Так от, сьогодні я наткнувся на виключно цікавий пристрій, що прекрасно вписується в мої роздуми про віддалений десктоп (хай і не веб-базований). Pano Logic – це футуристичний термінал, з допомогою якого можна отримати доступ до звичайної Windows-системи, що віртуалізується з допомогою VMware і зберігається на сервері. Консоль має роз’єми для монітора, 10/100 Ethernet та 3xUSB. Ціна новинки поки-що невідома, але розробники обіцяють зниження на 70% від традиційної вартості ПК.

Посилання на тему:
Стаття “Компьютерного обозрения”

Wikipedia: Cloud Computing

Вчора я спробував майкрософтівський mashup-creator Popfly, про який почув ще на Блоґкемпі. Для тих, хто не знає, даний сервіс використовує технологію Silverlight, яку вже встигли охрестити “убивцею флешу”. І як на мене, не дарма. Коли працюєш з Popfly абсолютно не виникає неприємного відчуття перевантаженості, як при роботі з флешом – все виглядає і сприймається не гірше, ніж той самий AJAX, і мені, відверто кажучи, подобається.

1. Веб-сервіси. Корисність перш за все

В наш час стартапів – хоч греблю гати. Багато з них виправдовують сподівання розробників і стають дійсно успішними проектами, багато залишаються поза зором користувачів в силу різноманітних причин. Та, як би там не було, а для мене основним критерієм цінності ресурсу є його корисність. Саме корисність здатна зробити веб-сервіс продуктом першої необхідності. Яскравий приклад цього – Google Reader; для багатьох активних користувачів Інтернету цей онлайновий читач став де-факто стандартом і використовується повсякденно. Щодо мене, то я навіть не задумують про встановлення десктопного RSS-рідера. Чим більше таких додатків буде створено, тим швидше відбудеться перехід десктопу в Веб.

2. Відкритість та інтеграція

В наш час все більше веб-сервісів відкривають свої API (Application Programming Interface – набір методів для доступу до функціональності веб-сервісу). Це дозволяє інтегрувати у веб-сервіс власні доповнення (як, наприклад, додатки Facebook), що робить його веб-платформою. Крім соціальних мереж, дану концепцію сповідують персоналізовані стартові сторінки (iGoogle, Netvibes), а також ті ж самі WebOS. Відкритий протокол XMPP aka Jabber успішно використовується компанією Google в якості основи IM-сервісу Google Talk, що інтегрується з Gmail, Google Reader, а також сам є непоганим веб-додатком для десктопних браузерів та iPhone.

3. WebOS (Web Desktop)

WebOS – це веб-платформа, що об’єднує набір таких додатків, як RSS-читач, офісний пакет, органайзер, віддалений диск для збереження файлів і т.п. По суті, аналоги цих міні-програм вже існують у вигляді окремих веб-додатків, просто все це об’єднано в одному середовищі, що візуально нагадує GUI-десктоп. Особисто мені імпонує відкритий вебтоп eyeOS. Він сповідує концепцію відкритого програмного забезпечення і націлений на сумісність з мобільними пристроями. Докладніше про eyeOS можна прочитати на сайті проекту.

4. Технічна сторона доступу: ADSL, 3G, нетбуки

Ні для кого не секрет, що Інтернет стає доступнішим і швидшим. ADSL-бум приніс Україні тисячі нових користувачів ВКонтактє Інтернету, а 3G, що наразі набирає обертів у великих містах, додає до швидкості та доступності ще й мобільність. До речі, щодо мобільності. Новий клас пристроїв – нетбуки (Eee PC & Co.), на мій погляд, вносять додатковий плюс у розвиток веб-девелопінгу (адже саме для Веб нетбуки і були створені).

5. Інтернет-кафе. Моє бачення

Як висловився у своєму подкасті MrGALL, перевагою веб-сервісів (а в теорії і вебтопу) є негайний доступ з будь-якого інтернет-кафе. Якщо перехід додатків у Веб буде успішним і сприйметься великою кількістю користувачів, концепцію Інтернет-кафе можна видозмінити, таким чином зробивши його одним із складових інтернет-культури майбутнього. Зараз подібні заклади – це у більшості випадків підвальні приміщення, просякнуті тютюновим димом і на 70% наповнені геймерами-задротами. На мій же погляд, якщо інтернет-культура буде рости, можна буде створювати такі інтернет-кафе, які буде містити дві неординарні на даний час речі:

• виключно інтернет – без всяких там Варкрафтів
• власне кафе – користувач зможе замовити чашку кави чи просто перекусити (звичайно ціни мають бути помірними)

По суті, таке моє бачення ідеального інтернет-кафе (схожий заклад – Intouch Cybercafe у Бредфорді). Найголовнішим в ньому має бути атмосфера, яка і буде притягувати до себе активних інтернет-кристувачів, тому в ідеалі такий тип кафе може служити чудовим місцем зустрічей IT-ґіків.

Наразі ґуґлівці розробляють програмну складову ДжіФона, а саме відкриту мобільну операційну систему під назвою Android. В першу чергу хочк звернути увагу саме на відкритість платформи. Що це дасть? Дуже просто: по-перше, ціна телефону може бути зменшена за рахунок відкритості ПЗ, по-друге, така концепція зможе привабити розробників мобільних додатків, адже відкритість можна вважати синонімом розширюваності.

Натупне відео ілюструє можливості Андроїда і перші напрацювання Google в цьому напрямку:

На жаль, не обійшлося без критики. Засновник корпорації Apple Стів Джобс висловив свою думку про те, що Google мав би розробляти проекти для вже існуючих платформ, а не створювати нову:

Я думаю, що Google досяг своєї мети і без розробки Android, а зараз Android більше шкодить їм, аніж приносить користі. Він розділяє компанію і її потенційних партнерів. Створити телефон — набагато складніше, ніж здається на перший погляд. Залишається тільки подивитися, наскільки хороша ця програма, наскільки вона сподобається користувачам і наскільки швидко вона буде узята у виробництво

Оцінювати таку критику можна з кількох боків: можливо це розумне зауваження керівника компанії, що вже має досвід створення подібних девайсів (я б навіть сказав, законодавцем моди), можливо – просто примха конкурентів. Але знову ж таки не слід забувати, що Android – Open Source платформа, а концепція відкритого ПЗ набуває все більшої популярності в світі. В Memoriz 2.0 можна прочитати цікаву замітку на тему купівлі корпорацією Nokia фреймворку Qt для створення власних відкритих проектів, що само собою є викликом Ґуґлу в сфері впровадження Open Source.

А тепер ще дещо про приємне. Мабуть, мало хто не помітив сьогоднішній логотип Google. Якщо ж ви не полінилися клікнути на саму картинку, щоб дізнатися більше, то маєте знати, що сьогодні не лише Новий рік, а ще й день народження Інтернету! 1 січня 1983 року (25 років тому) в мережі ARPANET, як стандарт був введений протокол TCP/IP, який живе і тішить нас всіх дотепер . Так що, святкуйте, радійте і читайте більше про сьогоднішню дату на:
http://january-1-tcp-ip.blogspot.com
http://www.xomba.com/january_1_1983_tcp_ip_takes_hold
http://byrev.net/2008-01/january-1-tcpip-switchover

Підглянув на www.pcworld.org.ua (до речі, дуже цікавий сайтег).

Як відомо, в Україні прірва між містом і селом є досить глибокою вже протягом багатьох десятків років, починаючи ще від сталінської політики ізоляції села і закінчуючи недофінансуванням сіл в наш час.

З власного досвіду знаю, що чим ближче село до великого міста чи райцентру, то тим більша вірогідність того, що школи там комп’ютеризовані; якщо ж село, так би мовити, в глушині, то про комп’ютери і Інтернет не може бути й мови.

Як стверджує сам “Центр культурного менеджменту”, завдяки підключеним до Інтернету комп’ютерам:

• випускники сільських шкіл краще підготуються до вступу у вищі навчальні заклади, а відтак братимуть повноцінну участь у житті країни;
• зменшиться політична маніпульованість сільського населення, якому часто бракує об’єктивної інформації про події в країні;
• зменшаться депресивні настрої на селі, породжені безпросвітністю й бідністю;
  створюватимуться нові можливості для працевлаштування та місцевого підприємництва.

Детальніше читайте на сторінці проекту.

Відео про проект (Час-Time):

Всіма руками підтримую ініціативу, і, хоч технікою і не допоможу, постараюсь допомогти на інформаційному фронті.

Отож, Silverlight призначений для передачі високоякісного відео прямо з сайтів. Його основною відмінністю від Flash є те, що, навідміну від останнього, не скомпільований, а представлений в текстовому форматі, а точніше в форматі XAML. XAML – теж майкрософтівький винахід на основі XML, що є мовою інтерфейсів в Windows Vista.

Як заявили розробники, Silverlight чудово підходитиме для розробки веб-додатків, що містять анімацію та якісне відео.

Щодо кінцевого користувача, тобто нас з вами, то для того, щоб побачити творіння сільверлайту, протрібно завантажити плагін для Firefox, IE або Safari. Як бачимо, поки-що технологія працює лише на платформах Windows XP, Vista та MacOS, проте розробники обіцяють подальшого розширення, тільки після виходу з бети.

Докладніше на офіційному сайті…

Фільм, скажу одразу, дуже цікавий і пізнавальний, особливо для людей, чиє життя тісно пов’язане з комп’ютерами. Головними героями картини виступають Білл Гейтс і Стів Джобс – засновники чи не найвідоміших комп’ютерних корпорацій. В фільмі показується їхній шлях від студентського життя аж до славнозвісної конференції Macworld 1997 року, коли Джобс повернувся назад в Apple, а сама корпорація розпочала співробітництво з Microsoft.

Стрічка складається на початку з епізодів про Гейтса і Джобса, що чергуються між собою, а в кінці бачимо вже їх протистояння. Я дуже рекоменду, всім, хто не дивився.

Завантажити (Kinozal.TV)

Трейлер:

До речі, про Macworld 1997 року. На YouTube я знайшов відео з справжньої конференції, коли Джобс розповідав про перспективу запуску програм Microsoft на комп’ютерах Apple. Спочатку він повів мову про Microsoft Office – в залі почулися оплески, потім… Internet Explorer as default browser on Macintosh. Почулися гучні “Fooooo!” i “Nooooo!”.

Першим війну розпочав “Укртелеком”, якому вдалося всього протягом місяця подвоїти кількість підключень завдяки новим безлімітним тарифам в послузі широкосмугового доступу “ОГО!”. Мінімальна вартість безлімітного пакету “Укртелекому” починається з 80 грн. І хоча швидкість каналу в цьому тарифі становить всього 128кБ/с, все ж для більшості користувачів цього було досить, щоб зробити вибір на користь “Укртелекому”.

На даний момент найбільшим конкурентом “Укртелекому” на київському ринку є компанія “Воля”, але “Укртелеком” має значну перевагу в колосальній інфраструктурі і абонентській базі по всій Україні, тому він, як очікують експерти, і залишиться найбільш популярним оператором.

Та як би там не було, ця війна піде на користь як існуючим користувачам (зниження тарифів), так і потенційним (популяризація ADSL).

За матеріалами Rynok.biz

План по переходу до open-source був розроблений і реалізується агентством Korea IT Industry Promotion з метою економічного підйому міста і підвищенню конкурентоспроможності продукції, що виробляється тут. Бюджет проекту складає $45 млн. і реалізується в три фази до 2010 року. Перша фаза включає планування інформаційної стратегії і розгляд сфер, які отримають найбільшу вигоду від open-source додатків. На другій фазі здійснюється підготовка, а на третій – власне заміна поточного ПО на open-source рішення. Відкриті додатки будуть задіяні у веб-серверах, серверах з базами даних, поштових і файлових серверах і інших програмних областях.

TechLabs.by

Дяка Ribel’у за відео!

Вартість нового пристрою, який, як сподіваються в Apple, розділить успіх суперпопулярного плеєра iPod, у США складе 499 доларів для версії в 4 Гб і 599 доларів за 8 Гб. Телефон буде доступний в Україні практично одночасно з початком продажів в США, які плануються на червень 2007 року. В Європі телефони надійдуть у продаж наприкінці 2007 року.

Домашня сторінка iPhone.

За матеріалами Tusovka.in.ua, Rynok.biz

Korrespondent.net