• кожен зареєстрований користувач може вести свій блоґ та присвоювати своїм повідомленням теґи
• користувачі можуть віддавати голоси за пости та коментарі інших користувачів, таким чином впливаючи на “карму” останніх
• користувач з відповідною кармою може створювати колективні блоґи
• пости, що набрали достатній рейтинг, потрапляють на головну сторінку сайту
• користувачі можуть створювати списки друзів

Там же можна знайти докладний опис створення сайту, а також скрінкаст цього процесу. Як на мене, досить хороша річ для розробників-початківців.

Але повернемось до запитання: “Чому Google ще досі не розробила власної соціальної мережі? Адже, якби це сталося, популярності було б хоч відбавляй!“. На це Jafored відповів: “У Google вже є Orkut, який і так популярний лише в Латинській Америці. Їм все одно не наздогнати Facebook і MySpace, тому Google концентрується на інших розробках”. Після того всі погодилися і розмова потекла в інше русло. Я й сам про неї забув, аж поки на днях не прочитав допис у одному блозі з мого фідрідера…

Беззаперечний той факт, що більшість україномовних блоґерів (якщо не сказати майже всі) використовують Gmail, як головну поштову скриньку. І, як наслідок, кожен з них має аккаунт на Ґуґлівському Jabber-сервері і хоч раз в житті його використовував: як Gmail-чат, Google Talk або повноцінний Jabber-аккаунт.

Це раз. Два: однією з найбільших переваг Джабберу над злісним “неправославним” ICQ є те, що до тебе просто так не постукає якась бландінҐа чи хтось інший, з ким би ти не хотів спілкуватись в режимі IM – необхідна авторизація. І, мабуть, кожен користувач Gmail/GTalk має хоча б кількох авторизованих “френдів”. Чи не нагадує вам така система соціальну мережу Facebook? У ній також для повноцінного спілкування необхідна авторизація – підтвердження обома особами того факту, що вони є знайомими.

Ви можете заперечити: дійсно, Jabber має спільні сторони з соціальною мережею, проте в як з IM-сервісу можна зробити соціальну мережу? Давайте розберемось по порядку.

1. Google-профілі

Дана функція з’явилась в кінці 2007 року у таких сервісах, як Google Reader, Shared Stuff та Google Maps. З допомогою даної фічі можна створити профіль, що міститиме твоє фото, коротку інформацію, рід занять і лінки на твої сайти чи профілі в інших соціальних мережах. Google Profiles в найближчому майбутньому буде інтегровано в більшість сервісів від Google. Власний профіль можна переглянути і відредагувати тут.

2. Friends’ Shared Items
Це нововведення помітили в першу чергу ті, хто користується Google Reader. Більшість користувачів даного сервісу полюбляють ділитися цікавими статтями, помічаючи їх теґом Shared. Після цього на свій блоґ можна вставити віджет з останнім обраним з RSS-потоків або дати друзям лінк на власний Shared Stuff. Проте знову ж таки, з грудня в Google Reader з’явився пункт “Friends’ Shared Items”, в якому збирається увесь Shared Stuff твоїх GTalk-друзів, причому ти бачиш той самий Goolge Profile кожного друга.

3. Google Friend Connect
Ну і насамкінець хочеться розповісти про нову розробку Google, метою якої є перетворення всього Інтернету в суцільну соціальну мережу. Назва її – Google Friend Connect. Насправді задумка геніально проста: в будь-який сайт, навіть найпримітивніший, можна вставити кілька шматків коду заради забезпечення соціальних можливостей ресурсу і залучення нових читачів. Якщо сайт бере участь у Friend Connect, кожен його відвідувач може стати його “фаном” – мені особисто це нагадує вступ до групи в Facebook чи ВКонтакте. Далі сайт можна порекомендувати друзям з соціальних мереж, де новоприбулий фан зареєстрований. Серед наявних соціалок, поряд з Facebook та Orkut, фігурує Google Talk, який є (!) соціальною мережею за умовчуванням.

Чудово ілюструє роботу сервісу наступне відео:

Особисто мені така ідея подобається, плюс тепер я матиму ще один аргумент в користь Jabber/GTalk при пропаганді цього IM-сервісу.

Що тут казати? Уміють поляки робити соціальні мережі. Найголовніше, як на мене, в цій справі є те, щоб створити власний унікальний сервіс, а не копіювати успішні західні аналоги. Звичайно, для цього потрібна армія юзабілістів, програмістів, та дизайнерів (про армію жартую ), проте творці Profeo зі своїм завданням справилися навідмінно.

Отож, почнемо з того, що дана соцмережа – надзвичано зручна річ. Знайомлячись з LinkedIn (а це було цієї зими), мене надзвичайно добивало те, що інтерфейс сервісу досить кривий. Зараз в ЛінкедІну справи стали значно кращі, проте не про нього зараз мова. В Profeo присутня дуже зручна система редагування і перегляду профіля, також є необхідна всім система теґів і вкладки в деяких категоріях (наприклад в категорії "Освіта" є дві вкладки: "Історія освіти" та "Іноземні мови" – це зменшує кількість тексту на сторіці і робить більш зручнішим перегляд профілю).

Іншим характерним плюсом мережі є її функціонал. Саме на нього спиралась у своїй доповіді Окса і саме він зацікавив усіх кемперів. Отож, Profeo має наступні "фічі":

• Блоґи. Кожен учасник може вести блоґ, присвячей улюбленій справі
• Гпупи за інтересами. Найчастіше професійними інтересами. Досить схожі на групи в Facebook (за виключенням "стіни")
• Гелереї. Такий собі міні-Flickr для фото, присвячених професії і не тільки

І, нарешті, третя перевага Profeo в тому, що це перша ділова соціальна мережа в Україні, орієнтована саме на українських професіоналів і має український інтерфейс.

Оскільки минулого разу прийшло біля 80 людей (що не було задумано організаторами), то цього місяця буда введена реєстрація на сервісі EventBrite. Та, хоч аудиторія була менша, туди прийшло більше “споріднених душ”: Masterpiecer, Ярослав Федорак, Анвар Азізов, Олег Боженко та Qilinas Smith. Словом, кулуарна обстановка була на високому рівні, тим більше, що під час досить тривалої перерви було що обговорити. На кемпі також був присутній розробник соцмережі “ФОЛК” Павло Степанович, з яким я і Ярослав вели мову про перспективи проекту і його подальший розвиток.

Щодо презентацій, то тут Окса Завойко (“Огляд українських соціальних мереж“), звичайно, була неперевершена (+ шарму додавав національний костюм), презентація Андрія Гошви (“мережа Clubmania.ua“) мені сподобалась, але, оскільки я не прихильник клубної музики, дана соцмережа мене особисто не притягує. Презентація Романа Рибальченка (“Розрахунок тематичної стелі“) була дуже інформативною, проте націленою в першу чергу на SEOшників. Щодо “Pioneers Of Change”, то я не зовсім вловив суть цієї офлайн-спільноти, а про “Ідеальну країну” я краще промовчу.

Проте, як сказав Максон, “головне на мінікемпі – не презентації, а знайомства, обмін думками, ідеями, новинами”, а атмосфера на Kyiv MiniCamp April була просто чудесною.

P.S. Лінки на інші звіти знайдете у Максона, а дата наступного мінікемпу – 24 травня (Social Media Marketing).