Учасник флешмобу бере роздруковує фотографію попереднього учасника і фотографується з нею або фотографується з пустим А4 і за допомогою Photoshop’у вставляє туди фотографію попереднього учасника або фотографується з власним монітором, знову ж таки, з фотографією попереднього учасника. Моб передається по ланцюжку, але передавати естафету можна лише одній людині

Естафету передаю SilverOK‘у.

Що ж, на відміну від мого попередника, моя історія не буде такою оригінальною. Свої перші гроші я “заробив”, як стипендію за третє місце в Київській обласній олімпіаді з правознавства (то було в 9-му класі). За це я отримував по 25 гривень щомісяця на протязі 10-11 класів.

Щодо інтернет-грошей, то перший прибуток мені принесла біржа Elitelink. За перший місяць я заробив близько $90, а після цього прибуток почав капати все менший, аж поки вставлений мною код не перестав відображати рекламу. Мені кілька разів приходиди попередження, але в силу зайнятості я забив як на блоґ, так і на Elitelink. Відновив все це діло я на початку цього місяця, проте, само собою, індекс довіри до мого блоґу впав. Загалом станом на середину липня я заробив $176, які витратив на новий телефон (бо старий став жертвою утоплення).

Чекаю продовження флешмобу від Міхи, G3D‘а і KONUS‘а.

Проте наразі я б хотів звернути увагу на § 42 ("Родовая травма рунета"). В ньому Артемій критикує наступний підхід: я не буду ставити зайвих лінків – навіщо мені когось рекламувати? З погляду Лєбєдєва успіх Інтернету (а точніше Вебу) полягав і полягає у можливості ставити посилання, а процвітання численних порталів (в тому числі й Yahoo) був забезпечений саме тим, що вони в першу чергу були колекцією лінків на інші ресурси.

Якщо згадати історію блоґосфери, то перші блоґи являли собою не що інше, як добірки посилань (див. доповідь М. Пуговського в рамках "Новітніх Інтернет-технологій"). А тепер погляньмо на сучасну блоґосферу. Деякі блоґери або уникають занадто часто ставити лінки, або здійснюють перенаправлення для того, щоб не використовувати постійні посилання. Також (не пам’ятаю де) я читав про те, що надмірна кількість посилань негативно впливає на індексування і рейтинг в пошукових системах.

Слід зауважити, що § 42 був написаний в кінці 1999 року, а блоґи, як добірки посилань – це теж історія Інтернету 90-х. Тому, у зв’язку з цим, а також з вищезгаданими тенденціями в блоґосфері у мене виникає питання: чи дійсно посилання настільки шкідливі?

Зробимо невеличкий UPD. Наступну інформацію я знайшов на блозі Ярослава Федорака "Українська блоґосфера" (точніше в його RSS-фіді):

Активне розміщення у своїх статтях посилань на інші цікаві блоги – це один з найдієвіших інструментів розвитку власного ресурсу. А в Україні, за відсутністю інших найрозповсюдженіших варіантів, – мало не єдиний.

Я не хочу зараз залазити у нетрі роздумів про обмін посиланнями (на тижні постараюсь написати про це більш фундаментальну статтю), але основна ідея звучить так: залишаючи посилання на цікаву статтю у іншому блозі ви:

1. Приносите трафік іншому блогові, за рахунок чого допомагаєте йому „стати на ноги”.
2. Підвищуєте характеристики блога-реципієнта у пошукових системах (SEO-ефект).
3. Майже гарантовано досягаєте того, що автор помітить ваш блог, зайде на нього, підпишеться, а якщо зміст вашого ресурсу виявиться по-справжньому цікавим – розмістить посилання на ваші статті.
4. І найголовніше – ви абсолютно нічого не втрачаєте. Адже поставивши посилання на інший блог, ви не втратите ні власного авторитету в "очах" пошукових механізмів, ні знизите рівень трафіку на ваш блог.

Якщо кожен поступатиме подібним чином – розвиток блогів в українській ланці інтернету продовжуватиметься куди більш швидкими темпами. І користь від цього буде очевидна для кожного.

Загалом сервіс найбільше асоціюється з ґуґлівським Blogger.com: дуже схожа панель управління, можливість вести кілька блоґів, система вибору шаблонів і форма редагування CSS. До речі, щодо шаблонів: загалом їх 19, як мінімум 4 з яких портовані з WordPress, інші дуже нагадують LiveJournal, хоча існують і досить симпатичні рішення. Сайдбарних віджетів немає, зате існує одне поле, куди можна напихати різноманітний HTML/JavaScript-код, що буде розміщений під закладками (тамтешня назва блоґролу).

Для постингу за умовчуванням ввімкнений доволі громіздкий WYSIWYG-редактор, що, як на мене, лише перевантажує сторінку зайвими опціями і збільшує час завантаження. Якщо ж редактор відключити, доведеться користуватись звичаною HTML-формою, причому будь-які допоміжні кнопки будуть відсутні: WordPress і Blogger.com тут явно попереду.

Слід також відзначити, що таких ЖЖ-шних штук, як френди і спільноти, у Блоксі немає, чим він вигідно відрізняється від LiveJournal, LiveInternet, Diary.ru і подібних “щоденникових” сервісів. Щодо локалізацій, то Blox вміє розмовляти українською, польською, російською і англійською.

Загалом Blox.com.ua – цілком хороший сервіс блоґохостингу, придатний як для щоденників, та і для більш серйозних проектів. Слід відмітити те, що Blox знаходиться в UA-IX, тому в першу чергу він сподобається людям, які б бажали вести блоґ, але були сковані ціною міжнародного трафіку.

Часто противники GNU/Linux стверджують, що з допомогою цієї операційної системи неможливо робити серйозні речі, а для дому і розваг Пінгвін взагалі не придатний. Автор блоґу, про який я веду мову, доводить протилежне: Ubuntu – це чудова система, а набір програмного забезпечення для неї не гірший (а можливо й кращий), ніж для Windows. Статті блоґу розповідають про різноманітні програми під Linux а також можливості дистрибутиву Ubuntu. Мова викладення досить проста, і одразу видно контраст між Ubuntu-блоґом і дописами затертих хакерів, в яких можуть розібратися хіба лише такі самі хакери.

Рекомендую всім, хто цікавиться ОС GNU/Linux, а особливо Ubuntu.

Останній тиждень видався досить напруженим, оскільки припав на проведення другої в цьому семестрі атестації. Найгарячішу новину сезону – купівлю ЖЖ росіянами – я дізнався зі звичайної газети, яку випадково побачив в сусіда під партою. Коментарі, як бачу, щодо даного питання різняться: LaSet, скажімо, дотримується думки, що ЖЖ-юзери почнуть тікати за борт, Masterpiecer вирішив зайняти сторону спостерігача і не робити поспішних висновків, а Ласкавий взагалі зробив припущення, що ЖЖ стане українським (читайте блоґ Masterrpiecer’a). Я ж думаю, що в російськомовному сегменті ситуація не зміниться (ба більше, можливо навіть рожеві школярки захочуть спробувати новий російський сервіс днєвнічків), а україномовні жжисти всерйоз подумають про перехід на іншу платфому. Англомовний сегмент LiveJournal мені практично невідомий, тому про нього судити не буду.

Конференція буде проведена у форматі баркемпу (BarCamp), на який може прийти будь-який бажаючий, але, щоб стати учасником, необхідно внести свій вклад: проанонсувати захід у власному блозі, допомогти з організацією, зняти і викласти відео з конференції, або навіть провести презентацію.

Якщо звернути увагу саме на презентації, то вони обіцяють бути на дуже пізнавальні і корисні для блоґерів теми:

• Користь Web 2.0 і інших нових медіа для державних і недержавних структур
• Інструменти для створення ком’юніті у Web 2.0-проектах
• Громадянська журналістика і мабутнє мас-медіа
• Подальший розвиток української блоґосфери
• Оптимізація роботи блоґерів і просування при поганому доступі в Інтернет
• Електронна демократія та активізм
• Блоґи, як сервіси
• Минуле, теперішнє і майбутнє соціальних мереж
• Створення веб-ком’юніті руками непрофесіоналів

… і ще багато інших. Загалом захід має бути корисним у багатьох аспектах: обмін і нагромадження досвіду, спілкування, а також навчить українських блоґерів організовувати подібні зустрічі.

Детельніше прочитати про конференцію можна на офіційному сайті – BlogCamp.com.ua.

Надзвичайно важливою є технологія RSS, що стала вже звичною для багатьох користувачів Мережі і використовується для більш зручного одержання і читаття інформації.

Зліва ми бачимо атрибути контенту Web 2.0-сайтів. Крім звичної раніше текстової інформації можна виділити фото, відео, звук, елементи спілкування, географічний контент (мапи) і, що найголовніше, теґи.

Схема є досить зрозумілою і дійсно чудово підходить для ілюстрації відмінностей Web 2.0, але все ж певні елементи не враховані. По-перше це веб-сервіси, а саме концепція “Веб, як платформа”: веб-пошта, стартові сторінки, онлайнові офісні пакети і т.п. По-друге це блоґи. Хоч сам по собі блоґ не завжди є в повній мірі Web 2.0-сайтом, адже найчастіше він наповнюється одним автором, та все ж блоґосфера в цілому є невід’ємним елементом Web 2.0, адже елементами блоґу є ті ж самі теґи (категорії), система коментування, а також поєднання тексту і різних видів мультимедіа.

Старший інженер з безпеки Arbor Networks Хосе Насаріо, що вивчав дані атаки сказав, що досі не можна чітко назвати основних винуватців інциденту, хоч преса неодноразово звинувачувала в цьому Росію.

Та доля правди в цьому була… Характерною особливістю атак на естонські сайти було те, що за ними не стояла конкретна група хакерів, а самі атаки були дуже різноманітними і, як висловився експерт з безпеки компанії Beyond Security Гейді Еврон, їх вчиняли представники російської блоґосфери.

Сьогодні в новинах по ICTV розповідали про те, як фганцузькі політики гекламують свої кандидатуги в Інтегнеті… І пго блоґегів, що підтгимують того чи іншого кандидата . Саме там і прозвучало омріяне “блоґер”, а також диктор розповів про деталі блоґерського життя.

Гостемо… тобто… ростемо.

Проте ще до неділі я встиг склепати один сайтик, а оскільки більше однієї статті я написати не міг, бо вже хилило на сон, то запросив до допомоги Ribel’a. Тому я стогодні був дуже радий, що замість мене про сайт розголосили Ribel, Hip i Masterpiecer. Як то кажуть, “нє імєй сто рублєй, а імєй сто друзєй” . Отож, гайда усі на “Support Estonia”!

І ще одне. Якщо хтось бажає долучитися до наповнення сайту, просто напишіть мені. Буду радий.

Ще одним моїм досягненням можна вважати нову статтю на Фрешмені: “Чим прикрасити сайдбар? В допомогу вам Blogbar!”. Хоч статейка невеличка, але блоґерам має сподобатись. Наразі готує ще дві, але, оскільки останні великі за обсягом, доводиться їх потихеньку дописувати. Має надію, що реліз відбудеться на днях.

Отож, я знову з вами, тому пишіть на мило, стукайте в асю або, як цивідізовані люди, запрошуйте до чату в Google Talk .

Щиро ваш…

• Записи Вашого блоґу
• Повідомлення в Twitter
• Світлини з Flickr
• Події (записи в онлайн-календарі)
• Соціальні закладки
• Інші фіди

Загалом від сервісу в мене склалося досить приємне враження. Слід також згадати, що, крім генерації контенту з фідів, Jaiku також дозволяє додавати а-ля-твіттер повідомлення, максимальною довжиною 140 символів. Твіттеру Jaiku поступаються тим, що повідомлення можна додавати лише з браузера та мобільника (через спеціальну клієнтську програму), що особисто для мене доволі незручно – я ж бо юзаю Google Talk, як на комп’ютері, так і на телефоні. Проте і це не є проблемою – як я вже сказав, Ваші записи на твіттері все одно будуть транслюватися на Jaiku.

Щодо світлин, то тут Ваші нові фотки на Flickr’і будуть представлені у вигляді гареньких ескізів.

Якщо ж Ви все-таки хочете спробувати повноцінний “джайкінг” на мобільнику, варто спочатку упевнитись, чи підтримує Ваш телефон програму “Jaiku Mobile”. Скажу зразу, що підтримують її лише нокії, тай то не всі – тут можна переглянути список сумісних телехвонів.

Так що по можливості знайомтесь з сервісом, і, звичайно, не забувайте мене френдити:
http://FireON.jaiku.com

Моя думка така: кожен блоґер повинен мати персональний блоґ, але його професійний ріст повинен також передбачати і розширення діяльності, а саме створення і ведення, крім персонального, ще й тематичного блоґа (а якщо дозволяють можливості, то і не одного).

І, мушу сказати, нам є на кого рівнятись, причому є на кого рівнятись серед українських блоґерів. Хоч у нас кількість тематичних блоґів і не така велика, все ж навіть їх поява свідчить про те, що наша блоґосфера потихеньку еволюціонує.

Мабуть, найбільш відомим у на с ресурсом є “Менеджмент@Блог” – блоґ порталу для управлінців. Не так давно засвітилась ще одна зірка – Політичний Блоґ мого давнього друга hellveen’a, відомого за сайтом Hoobka. В “Політблозі” досить цікаво і дохідливо описуються останні політичні події, а також можна знайти пару-трійку цікавих політичних фотографій. Мені, як любителю політики, цей блоґ подобається дуже. Останні події і цікаві відомості з світу мессенджерів описує блоґ “Український IM”.

Надзвичайно успішним є блоґ Hip‘a, що є таким собі гібридом персонального і тематичного блоґа (Hip пише про останні новини IT-індустрії). Також схожого типу блоґ Mehanik‘a, про який я писав раніше.

Ну не забуду і про себе – мій ресурс для блоґерів FRESHman, хоч поки-що простоює, все ж я готую дві статті, що вийдуть незабаром.

Отож, друзі, я закликаю всіх небайдужих подумати над моєю пропозицією, адже кількість тематичних блоґів визначає престиж, як публіцістів, так і всієї блоґосфери (в нашомо випадку – української).

Що я можу сказати з цього приводу? Звичайно, вітаю всіх! Але мені особисто трохи соромно. Чому? Зараз розповім…

В першу чергу мені трішки соромно за свій проект FRESHman, який я за браком часу закинув. Тому сьогодні думаю взятись за голову і написати статейку на певну тему (до речі, теми мені вже підкидав hellveen, тому думаю скористатись його рекомендаціями). Аче чому я зараз саме про FRESHman‘a? По-перше, цей ресурс удостоївся PR4, а його так нехлюйськи закинув. По друге ж, я хочу звернути увагу на призначення сайту: допомога блоґерам-початківцям. Адже всі з нас у свій час були початківцями. Я, наприклад, свій перший блоґ завів на сервісі Blogger. Не скажу, що мої статті були такими вже змістовними, але я старався… Потім був ЛаСет із “ЗаведиСобіБлоґом”, про який я дізнався із статті Максона Пуговського в Домашньому ПК. Але навіть після омріяного листа “привіт, блоґ готовий” я ще кілька тижнів не наважувався розібратися в Вордпресі і продовжував постити на своєму старому блозі. Все ж, коли одного чудового вечора я сів розбиратись, я зробив сміливе рішення і розпочав блоґерську кар’єру з чистого листка паперу, а точніше сказати, з чистого поста вордпресу…

І мушу сказати, що “Заведи собі блоґ” кардинально змінив моє онлайн-життя: саме від ЛаСета я отримав запршення на Gmail, саме на своєму новому блозі я почав практикувати обмін лінками, читання дружніх блоґів і таке інше… Ба, навіть на Firefox мене примусив перейти Ласет, адже, як відомо, Laset.info не працює на “ослі”.

Я дуже вдячний ЛаСету, тому що його без перебільшень можна назвати одним із наріжних каменів українського блоґінгу.

А нам тепер сліж продовжувати його справу – залучати і навчати новачків, популяризувати блоґінг і просто писати цікаві статті на улюблені теми. Тому, друзі, не розслабляйтесь – PR5 – це лише стимул до активнішої діяльності.

P.S. Чекайте на FRESHman‘i нових статей .

Мушу сказати, що в деякій мірі я трішки спізнився, адже познайомився з блоґом цілком випадково – завдяки коментарю його автора у моїй “домівці”.

Отож, почну свою рецензію. Автор блоґу – пан Mehanik, а творіння його має назву “Mehanik: Життя цікаве”. Сайт дійсно наповнений купою цікавої інформації на абсолютно різні теми: комп’ютери, технології, повсякденне життя, курйози, гумор і тому подібне… Дуже тішить, що знаходяться автори, які знаходять таку гору цікавинок.

Цей блоґ, не дивлячись на його порівняну молодість і нерозкрученість, є одним із прикладів того, яким має бути блоґ – він ставиться на противагу “гламурним днєвам” з LiveInternet, а також купі безглуздих записів на багатьох Живих Журналах.

Хотілося б підтримати автора і побажати успіху у подальшій блоґерській кар’єрі.

Як сказано у Lenta.ru, де я і знайшов дану інформацію, у світі насьогодні нараховується більше 70 мільйонів блоґів, серед яких 20% знаходяться саме на Blogger’і. І не дивно, я не буду розрекламовувати цей сервіс – хто юзав, той знає, але мені просто тяжко дивитись на те, що більшість українських блоґів розміщені на убогому LiveJournal’і, де люди платять грощі за відсутність реклами. Маразм, як не мене. Хто б що там не казав, але, ІМХО, ЛайвДжорнал – лайно.

До речі, адреса острівного щоденника ось: http://ruhnlane.blogspot.com/

Про Twitter я вперше прочитав на блозі Девіда Кінґа ще місяць тому, але уваги на нього особливої не звернув – мабуть тому, що сенсу в тому було мало, адже там сиділи лише англомовні юзвєрі. Але бачу вже й мої дружбани Ribel, Masterpiecer і Mekal туди підсіли, тому і явтрішив ще раз приглянутися до цього сервісу.

Для тих, хто не знає, що то за звір той Twitter, пояснюю: це така прикольна система, щось на зразок блоґу, але там ти описуєш. що ти робиш ібо про що тидумаєш в даний момент, ну там по інету лазиш, москалів на форумах лайном обливаєш (і таке буває, як доведуть), або азагалі займаєшся зовсім не інетівськими речами: машину миєш, картоплю садиш, чи взагалі тільки прокинувся… Як, спитаєте ви, воно працює? А так: користуватись можна не тільки комп’ютером, але й мобільним телефоном – як есемесками, так і мобільним месенджером. Я б особисто радив GoTalkMobile (wap.gotalkmobile.com) – GTalk-месенджер, ніяких проблем з кодуванням і настройками, аби аккаунт мати.

От ідете ви, наприклад, вулицею, ідейка якась в голові промайнула, ви телефон дістали, кілька слів написали і відіслали. І цей коротенький пост не тільки опублікується на сторінці типу http://twitter.com/ім’я_користувача, але й відправиться усім вашим друзям з френд-ліста – вбо через SMS, або месенджер, до якого вони підключені.

Ще можна на блоґ ставити симпатичні беджі, які відображатимуть останні ваші записи.

Так що цю звірюку спробувати варто. До речі, ось моя сторіночка: http://twitter.com/FireON

Цей прокт я задумав як український аналог блоґу Даррена Роуза ProBlogger.net. І, хоч основною темою блоґу нашого австралійського колеги є навчання блоґерів робити гроші на своїх щоденниках, то ми разом з masterpiecer’ом маємо на меті навчити початківців і “сомнівающіхся” просто правильно вести блоґи. Та й не дивно – українську блоґосферу наразі можна порівняти і немовлям, їй ще рости й рости…

Зараз ми спостерігаємо позитивні тенденції в розвитку нашої блоґосфери – LaSet працює над BLOG:NET.UA, Hip зробив чудовий сервіс Feeds.org.ua, Молоде радіо почало транслювати програму “Блоґерський тиждень”… Тому і ми не хочемо пасти задніх і внести свою лепту в розвиток української блоґосфери.

Тож ласкаво просимо на FRESHman.kiev.ua.

Справжній блоґер – це людина, яка давно перестала працювати в звичному розумінні цього слова і існує за рахунок продажів реклами на своєму блозі. Пишуть, що хороший блоґер в Штатах заробляє до 100 000$ в рік. Для Америки не багато, але і не мало, якщо врахувати, що пишите ви, як правило, на улюблену тему. Таких блоґеров-профі меншість, але вони задають тон всьому співтовариству, розвивають блоґосферу.

Ось же як описується портрет середньостатистичного російського блоґера

За даними Яндекса на сьогодні типовий блоґер Рунету – це дівчина 21 року, яка живе в Москві, вчиться у вузі, її записи регулярно читають 24 інших блоґери. Кілька раз на тиждень або місяць вона заходить в мережу і пише, як з’їздила в чергову подорож, подивилася кіно, зустріла друга або купила собі нові джинси.

І під такий опис підпадає чимало мешканців української блоґосфери (та варто лише відкрити один із багаточисельних Живих Журналів – в ЖЖ, звичайно, є чимало унікалів, записи який дійсно цікаво читати, але більшість, погодьтесь – це все-таки “дівчата 21 року…”).

Сьогодні мав честь на форумі HarryPotter.com.ua спілкуватися із одним “знавцем”, який було майже мене не послав… Але то вже деталі, суть ось в чому: я створив тему із запитанням, чи веде хто-небудь блоґи, а якщо так, то кидайте лінки – буде цікаво почитати… Розмріявся! а справа в тім, що на цьому форумі, який більшість тамтешніх жителів вважать мало не за свій дім, існує система блоґів-щоденників, де та ж сама більшість щоденники і веде. Та ще й веде їх так, що. коли хочеш щось почитати, викидає:
Журнал закритий для перегляду.
Для отримання доступу до записів звертайтеся до власника журналу.
Ну от скажіть мені, друзі, хіба це серйозно?

Так от, повернемось до пана Rosetau, з яким я мав невеличку дискусію. Я висловив думку про те, що доменна адреса блоґу повинна бути по меншій мірі такою: username.blogspot.com, а не отакою: http://www.harrypotter.com.ua/journal.php?user=9923 чи такою: http://www.diary.ru/~username/. Цитую відповідь мого опонента мовою оригіналу:

[...] какая в попу разница, какой путь у дневника? Тебе целиковую ссылку сразу кидают, или пишут ее в профилях – тебя же не заставляют по-символьно перебирать номера дневников, пока найдешь нужный [...]

Так що, панове “блоґери”, залишаю все на ваш розсуд…

Як виявилось, їх заробітки є такими:
17% – більше $1,000/місяць
14% – $200-500/місяць
4% – $100/місяць
14% – менше $100/місяць
51% – нічого

Проте в той же час Генрі Коупленд з “BlogAds” відзначив на сторінках “Wall Street Journal”, що “більшість блоґерів, працюючих на себе, заробляє в районі $2000-$10000 на місяць за рахунок реклами і продажів з неї”.

За результатами того ж опитування з “NYC Blogger Summit” тільки для 22% опитаних блоґерів блоґінг є основною діяльністю. 52% займаються блогамі 2-5 годин в день, інші – і того менше.Тільки 36% блоґерів пише більше двох постів в день.

Найбільша частина – 33% – використовують Blogger.

45% блоґерів постят фото,
12% – відео,
7% – відео і аудіо,
34% – всі разом, включаючи подкасти;

57% блоґів постят інформацію, засновану на власному досвіді,
27% – на статтях з публічних медіа,
11% – на постах з інших блогів.

За матеріалами seo.dp.ua