Хочу поділитися кількома лінками, які, думаю, виявляться дуже цікавими фанатам веб-технологій. Вся наступна інформація стосується JavaScript’у та потенціалу цієї мови програмування.
1. Gordon – середовище виконання Flash, реалізоване на JavaScript з використанням технологій HTML5 та SVG. Тут маємо статтю на Хабрі, а тут – кілька демонстрацій swf-роликів
2. qb.js – компілятор QBASIC, реалізований на тому ж JS. Працює це чудо таким чином: сточатку QB-код компілюється в байт-код, який потім виконується на віртуальній JavaScript-машині
3. Chrome Experiments – набір вражаючих експериментів на JavaScript, SVG, HTML5. Не секрет, що створено це все було для демонстрації можливостей ґуґлівського V8. Останній хіт – Google Gravity – цілком працююча версія пошуковика Google з анімацією “гравітаціних” можлистей. Дуже раджу спробувати.
Я протягом довгого часу хотів перейти на Chrome. Єдине, що мене стримувало – відсутність необхідних мені розширень, до яких я так звик при використанні Firefox. На щастя, уже зараз, встановивши Chrome з Dev cnannel, можна сміливо йти на Chrome Extensions та вкомплектовувати браузер корисними додатками. В цій статті я спробую зробити огляд декількох розширень, які за кілька днів зробили Chrome оглядачем №1 на моїх комп’ютерах.
1. Chromium Delicious plugin. Delicious – один з моїх найулюбленіших веб-сервісів. Для Firefox та Internet Explorer існують офіційні плагіни, тоді як інші браузери, включаючи Chrome, до недавнього часу обмежувались лише букмарклетами. Останнє мене не влаштовувало, тому що дуже некомфорто було додавати закладку у новій вкладці браузера. Chromium Delicious plugin дозволяє швидко та зручно постити в Delicious при відкритті невеликого поп-ап вікна.
2. Google Mail Checker. З назви, думаю, все зрозуміло: розширення додає кнопку на панель інструментів, яка відображає кількість непрочитаних повідомлень та служить для швидкого доступу до веб-інтерфейсу Gmail.
3. Chromed Bird. Всім відомо, що twitter-клієнти (та й всі інші застосунки) на Adobe Air – це зло. Саме тому я віддаю перевагу інтегрованим в браузер рзширенням типу Echofon (у Firefox). Chromed Bird – цілком достойний клієнт, який по функціоналу не відстає від інших аналогів.
4. Wikipedia Companion – міні-баузер Вікіпедії. Служить для швидкого доступу до статей з Вікіпедії та їх компактного відображення у випадаючому вікні. Можна налаштувати необхідну мовну версію енциклопедії.
Єдиного, чого мені досі не вистачає – наявності (а точніше номальної роботи) плагіна LastPass, онлайн менеджера паролів.
Сьогодні завітав у один з ресторанів нової мережі швидкого харчування McFoxy. Не буду довго говорити про раціон – я зробив невелике замовлення, але, сидівши за столиком, мені довелося стати свідком дуже неприємної ситуації. Дівчина сіла за столик, на якому стояли два неприбрані підноси. До неї підійшла прибиральниця – жінка років 50-ти – і в досить грубій формі висловила своє незадоволення таким станом речей. По суті, клінєнтка ресторану була безпідставно ображена предстаником персоналу, ніби в радянській столовці. Або McFoxy набиратиме нормальних працівників, або за ним закріпиться репутація паскудної забігайлівки (у всякому разі для мене так вже є).
Знаю, що мої наступні слова будуть сприйняті, як давнішній боянъ, але почну я саме з цього. Ні для кого не секрет, що мейнстрімна культура користувачів ПК (у всякому разі в Україні і на теренах ex-СРСР) побудована на використанні ламаного софту. Adobe Photoshop, Nero, NOD32 та інші – це де-факто лідери по використанню на машинах більшості наших співвітчизників. Розумію, що в багатьох випадках альтернативу знайти важко (як для Microsoft Office, Visual Studio чи Mathcad), все-ж, шлях до використання лише легального ПЗ не такий вже й тернистий.
Існує кілька шляхів, які потрібно використовувати в паралелі, для того, щоб зробити свій комп’ютер більш законним. Я б сьогодні хотів звернути увагу на відкрите ПЗ (для особливо GNUтих – вільне та відкрите). Незважаючи на те, що я в повсякденній роботі не використовую Linux, з цієї ОС у світ Windows прийшло кілька надзвичайно корисних та функціональних програм. Серед них – графічний редактор GIMP, месенджер Pidgin та програма для створення заміток Tomboy. До речі, остання є продуктом спільноти Mono – вільної реалізації .NET, про яку я згадував раніше. Цікаво те, що, сам того, не відаючи, я підсадив на ці софтини як мінімум трьох людей – моїх одногрупників. Ключовим у цьому питанні був факт того, що я сам користувався ними.
Крім вільних та відкритих програм існує велика кількість freeware-софту, який також можна використовувати в якості альтернативи крекнутим продуктам (як от пропалювач дисків CDBurnerXP). Read More…
“Вимушені канікули” поступово наближаються до кінця, і постає питання про те, як це все неподобство буде відпрацьовано. Маємо дві заяви: одна офіційна від міносвіти, а інша сказана в ефірі якогось Дніпропетровського радіоканалу нашим любим прем’єром. Перша більш реальна: пропущені дні будуть надолужені за рахунок шестиденного робочого дня, ущільнення графіку та відбору частини зимових канікул. Друга звучить більш позитивно: як би не відпрацьовували, але не по суботах. Read More…
Існує така цікава ініціатива, як OCW (OpenCourseWare). Контрольована OCW Consorcium, вона об’єднує вищі навчальні заклади по всьому світу, які записують на відео лекції з певних своїх дисциплін, після чого викладають їх та інші супровідні матеріали у вільний доступ. Серед таких – MIT (Massachusetts Institute of Technology) – один з найбільш відомих технічних університетів США. На сайті OCW.MIT.edu можна знайти велику кількість курсів з різних технічних дисциплін, в тому числі курси факультету Електричної інженерії та комп’ютерних наук. Найбільш повним та цікавим курсом для широкої аудиторії є “Вступ до комп’ютерних наук та програмування“.
Про саму ініціативу та відповідний курс я дізнався з блоґу Буника, за що я йому дуже вдячний. Колись я намагався дивитись аналогічні лекції Стенфордського університету, проте там, так би мовити, лилась водичка, тому я ту справу закинув. Про лекції в MIT такого не скажеш: хоча на початку розповідається дуже багато вже відомих речей, я б виділив наступні позитивні особливості:
розглядувані приклади надзвичайно цікаві
поставлені задачі вирішуються просто та елегантно
в якості “робочої” мови програмування використовується Python (особисто для мене це є нагодою познайомитися з новою мовою)
викладачі говорять дуже зрозумілою англійською
Думаю, ця інформація знадобиться студентам українських технічних вузів, що вивчають програмування.
Кілька хвилин тому закінчилась презентація Chrome OS в Google. Чи велась пряма трансляція, не знаю, але на Engadget буквально похвилинно розписувались найбільш цікаві моменти прес-конференції та викладувались фотки. Концепція нової операційно системи дуже проста: “Every application will be a web application“. На YouTube хлопці з Google виклали симпатичне відео з поясненням, що до чого.
Нещодавно переді мною постала проблема вибору системи контролю версій (Version control system) для керування власним кодом на моєму комп’ютері. Про тонкощі вибору VCS я розповім пізніше, а зараз хотів би поділитися одним сайтом, який добре допоміг мені розібратися, що до чого.
Сайт BetterExplained включає в себе велику кількість статей на наступні теми:
Математика
Програмування та веб-розробка
Бізнес, блоґінг та комунікації
Особливістю статей є проста мова викладення та наявність великої кількості пояснюючих діаграм на зразок такої:
Автором всіх туторіалів, як не дивно, є одна людина – Калід Азад (Kalid Azad). Написання технічних статей Калід почав ще за часів студентства на своїй сторінці на сервері Принстонського університету, а BetterExplained є логічним продовженням такої практики.
Мабуть всі знають, що таке Народ.ру. В більшості назва цього сервісу скоріш з а все асоціюватиметься з криво зробленими веб-сайтами, прикрашеними блискітками на фіолетовому фоні. Тим не менш, анонсований влітку конструктор сайтів Яндексу (він же Народ 2.0) є цілком пристойним інструментом, незважаючи на свою простоту та цільову аудиторію сайтобудівників-початківців. Яскраве тому підтвердження – сайт моніторингу грипу в Україні flu-ua.narod.ru, побудований на платформі Народ 2.0 з використанням 4 типів JavaScript-віджетів:
карта України з мітками (виконана з допомогою Yandex Maps API)
віджет моніторингу твітів за ключовим словом від Twihoo
віджет Яндекс Новин
тренди з Яндекс Пульс
Скоріш за все, сайтом займались люди з Яндекса, і це в деякій мірі непогана реклама Народу 2.0, проте сама можливість з домогою звичайних віджетів зліпити такий собі мешап не може не вражати. Дуже влучно висловився Петро Діденко:
Продолжаю задавать вопрос: зачем нужны все эти хостеры с sql, php, apache, 200mb, ddos, blah-blah?
